Спецрепортаж з події: Відома українська актриса та  кінорежисерка Юлія Сак презентувала авторську повнометражну стрічку “Україна – храм мого серця”

“Україна – храм мого серця” – це назва авторського художнього повнометражного фільму Юлії Сак і Ольги Тичини-Яновської. Його прем’єра відбулася кілька днів тому в Києві у знаменитому Будинку Кіно. Покази пройшли також за кордоном. Унікальність стрічки в тому, що вона розповідає про Україну через долі героїв. Сьогодні ми побачили Україну очима персонажів, які опинилися в тилу через війну.

Україна завжди була країною з багатою культурною спадщиною, де мистецтво відігравало значну роль у формуванні національної ідентичності та самосвідомості. В умовах війни, яку країна переживає сьогодні, значущість авторського художнього кіно стає особливо актуальною, значення якого  важко переноцінити.

Світове кінематографічне мистецтво завжди було джерелом натхнення та ідей для українських митців. У період війни українське авторське художнє кіно стає ще одним засобом боротьби проти воєнної російської агресії. Воно допомагає нам зберегти нашу національну ідентичність та культурну спадщину, а також розповісти світові про Україну та її історію.

“Українське авторське художнє кіно сьогодні представляє собою унікальну можливість для українських режисерів розповісти світові про Україну, її історію, культуру та сучасність. Воно дає можливість українським кінематографістам висловити свої думки та емоції щодо війни, яку переживає їхня країна”, – говорить режисерка фільму Юлія Сак.

Справді, варто згадати творчість Сергія Параджанова, Олександа Довженка, які творили в найважчі часи історії України. 

Зараз існує нагальна потреба у фільмах, які здатні відобразити глибину переживань людей під час воєнної агресії, глибину – справжню, неприкриту. Психологічна стрічка від Юлії Сак розкриває життя та стан душі людей, які переживають в тилу з перших днів  – з  24 лютого 2022 року російську агресію проти України.

Фільм занурює глядача у різноманітні аспекти буття українців цього складного часу: від сучасності до давнини. У фільмі художньо переплітаються образи минулого, починаючи з Київської Русі і до наших часів.

Через таке незвичне переплетення реальностей дуже сильним аспектом фільму виступає його візуальне оформлення. Режисерка Юлія Сак майстерно поєднує різні стилі зйомки, використовуючи як документальні, так і художні елементи. 

У фільмі з’являються різноманітні персонажі, які з екрану діляться своїми історіями та переживаннями з глядачем. Багато сцен відзнято за реальними подіями, використано документальні кадри.

Акторський склад стрічки: Юлія Сак, Олександр Мельник, Ліза Мельник, Наталія Савіна, Віктор Кривуша, Ніна Волкова, Аліса Анісімова, Євгенія Зенюк, Марина Лобода, Анна Кисельова, Валерій Нестеренко, Олександр Дашкевич, Олександр Гончаренко, Ольга Угнівенко, Ксюша Шкурка та інші.  Музика була створена Юлією Сак, а аранжування – Ian Zalman.

Сама ж Юлія Сак виступила у фільмі не тільки вролі актириси, але й композитора, режисера, оператора, монтажера і звукорежисера. 

“Україна – храм мого серця” спонукає до важливих роздумів. У контексті сучасних викликів, які стоять перед Україною, фільм нагадує про важливість збереження культурної спадщини і національної ідентичності.

Фільм Юлії Сак “Україна – храм мого серця” є важливим культурним документом, що порушує питання людських переживань і відчуттів у часи війни. Від початку військових дій в Україні, тил став місцем, де люди намагаються впоратися з горем, страхом та невизначеністю, які приносить війна. 

Авторський підхід Юлії Сак дозволяє глядачеві зануритися у світ звичайних українців, які, незважаючи на відстань від фронту, відчувають війну на собі.

“Україна – храм мого серця” – це глибоке дослідження людських душ, їх переживань, надій та прагнень у часи невизначеності. Юлії Сак і Ольги Тичини-Яновської вдалося не лише документувати реальність, але й створити художній твір, який закликає до роздумів про стійкість людського духу. 

Можна впевнено стверджувати, що цей фільм стане важливою частиною культурного спадку України, відображаючи величезну силу людського духу в найскладніші часи.