У Києві провели прем’єру фільму “Людина миру” у пам’ять про Пашу Лі
Актора, телеведучого та волонтера, який загинув, рятуючи людей на початку повномасштабного вторгнення росіян. Прем’єру стрічки під час закритої трансляції у Києві – бачила наша кореспондентка Валерія Глущенко.
“Людина миру”. Назва документального фільму у пам’ять про Пашу Лі. Актора, телеведучого та волонтера, який загинув, рятуючи людей на початку повномасштабного вторгнення росіян. Прем’єру стрічки під час закритої трансляції у Києві – бачила наша кореспондентка Валерія Глущенко.
У кінотеатрі на даху – десятки людей. Для кожного з присутніх Паша Лі – близька людина.
Влад Никитюк, актор:
Ми з Пашею знімались в кіно, а потім нас вже почали брати парами, якщо знаєте, як воно буває в кіно. Паша став, так тільки в акторів може бути, театральна сім’я. То з того моменту Паша став моєю театральною сім’єю. Він був.
Актор, ведучий, волонтер. 10 липня Паші Лі виповнилося б 36. Росіяни розстріляли його в Ірпені у перші тижні повномасштабного вторгнення.
Маша Лі, мама Паші Лі:
Він пішов в штаб та почав вивозити ірпінських людей. Він координував та розподіляв всю роботу. В той день він вже мав виїхати, але так і не вдалось.
Максим Шевченко, волонтер:
Вони їхали в авто. Це цивільна автівка, тобто не якась там розфарбована, не тероборона і т.д.. А просто біла, цивільна автівка. Всі були в цивільному.
Авторка фільму – колега та подруга Паші Наталія Березій – згадує історію, яка надихнула її на створення фільму.
Наталія Березій, авторка фільму “Людина миру”:
Він часто сниться. І він приходив до мене уві сні й спитав: а чи ви про мене не забули? І я подумала може це знак? Власне і виникла ідея зробити короткі відео, розмістити їх в соцмережах. Бо в мене були архівні відео. Я подзвонила його мамі, аби запитати дозвіл.
Він грав у кіно і театрі. Озвучував фільми та викладав майстерність дубляжу. Брав участь у популярних талант-шоу. Фільм під назвою “Людина миру” розкриває Пашу Лі і як професіонала, і як людину.
Наталія Березій, авторка фільму “Людина миру”, журналістка:
Ми робили презентацію, візитівку Паші, і він в кінці відео сказав: “Я человек мира”. І коли треба було обрати назву фільму, я порадилась з його мамою. І запитала: що ж він мав на увазі? Людина світу чи людина миру? Якщо українською перекладати. Мама сказала, що вона впевнена, що це було саме людина миру.
Маша Лі, мама Паші Лі:
Він завжди співав та розказував вірші. І в нього була феноменальна пам’ять. Я книжку купляла, я читала її три дні. І потім він мені казав: мама, давай другу, бо я цю вже знаю на пам’ять.
Людина, яка прагнула жити. Таким запам’ятають його близькі та знайомі, друзі та колеги.
Ілона Біргер, дівчина Паші Лі:
Він дуже хотів сім’ю. А стосовно кар’єри, звичайно, як у будь-якої амбіційної людини, він мріяв про визнання та круті ролі.
Дуду Дудуніа музикант, актор:
Он пригласил меня к себе домой, и там мама – Маша, накрыт стол я, как в Грузии, хотя я новенький здесь был и я не так хорошо общался, и плохо язык понимал, но я почувствовал, что я в семью попал. А главное с человеком, на которого можна положится.
Лариса Руснак, акторка:
Людина світло, сонце, радість, життя. Бо якщо подивитись на Пашину маму, то все стає зрозумілим. Вони, як одне ціле. Я думаю, що він не встиг розкритися, хоча він був максимально відкритим. Це лиш тисячна доля із того, що він міг прожити. Бо він відкритий і не обмежений.
Авторка фільму планує розмістити стрічку у соцмережах, щоб про талановитого актора, сміливого волонтера, який віддав життя, рятуючи інших, могли дізнатися всі охочі.
Если вам кажеться, что есть какие-то проблемы, которые вы не можете решить. Нет, это не правда. Можете. Мир жил, живет и будет жить. Главное не вешать нос и просто решать делишечки.
