«Приклад масштабної політики геноциду». Інтелектуали у всьому світі обурені бомбардуванням харківського видавництва Vivat
«Вчора Росія обстріляла перлину сучасної європейської культури – харківське видавництво Vivat, убивши співробітників і підпаливши приміщення»
Численні співчуття та слова підтримки надходять від західних і українських культурних діячів на адресу харківського видавництва Vivat, чия друкарня постраждала від російських обстрілів Харкова попереднього дня. Сьогодні, 24 травня у Харкові – день жалоби. За даними типографії, 7 працівників загинули, 14 отримали поранення.
Дипломати, науковці, письменники, перекладачі, журналісти та правозахисники висловлюють своє обурення обстрілом друкарні «Фактор-Друк» в ніч проти 23 травня, запевняють у своїй солідарності з українськими видавцями і говорять про те, що Захід має більше захищати Україну.
Президент України Володимир Зеленський опублікував відео зі зруйнованої друкарні:
Британський історик, фахівець зі Східної Європи, Тімоті Ґартон Еш, чия книжка нещодавно була видана в Україні, сказав, що його шокував обстріл друкарні.
«Шокований, дізнавшись, що друкарня у Харкові, де лише нещодавно було надруковано українське видання «Рідні землі», постраждала від російської атаки, що спричинила жертви. Ми повинні більше захищати Україну», – написав Ґартон Еш на своїй сторінці у мережі X (колишня Twitter).
Його американський колега, професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер назвав бомбардування друкарні ще одним прикладом «більш масштабної політики геноциду».
«Вчора Росія обстріляла перлину сучасної європейської культури – харківське видавництво Vivat, убивши співробітників і підпаливши приміщення. Це приклад більш масштабної політики геноциду», – написав Снайдер на своїй сторінці у мережі X.
Він поширив допис української нобелівської лауреатки, правозахисниці Олександри Матвійчук, яка назвала харківське видавництво «одним з найкращих видавництв країни», висловила підтримку його директорці та закликала купувати їхні книжки на знак солідарності з видавцями.
«Підтримую Юлію Орлову та всю команду! Ми можемо підтримати видавництво та купити книги вже зараз на їхньому сайті», – написала Олександра Матвійчук в мережі Х.
«Письменник Вакуленко сховав свої рукописи, в яких описував окупацію, в садку під вишнею. Росіяни його вбили. Письменниця Вікторія Амеліна знайшла ті рукописи. Росіяни її вбили. Видавництво Vivat видало рукописи Вакуленка. Росіяни вдарили по друкарні видавництва», – написав у мережі Х керівник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко, цитуючи українську журналістку та письменницю Христину Коціру.
Відома українська письменниця Оксана Забужко вважає, що харківську друкарню розбомбили «прицільно», саме тоді, коли там готували великі тиражі до «Книжкового арсеналу», одного з найбільших в Україні книжкових ярмарків у Києві.
«Фактор-друк» розбомбили рівно за тиждень до «Книжкового арсеналу» – якраз, цебто, коли там спішно додруковувалися десятки видавничих новинок, як звичайно, «під Арсенал». Розбомбили прицільно, щоб цих книжок не було; щоб книжкових ярмарків у нас не було і взагалі щоб ринку української книжки не було – чверть століття їм вдавалось його тлумити іншими методами, тепер, коли він таки почав спинатись на нозі, в хід пішли бомби й ракети. І все для того, щоб ми й далі читали російське. Таке-от «прінуждєніє к Булґакову», – написала письменниця в мережі Facebook.
«Мої глибокі співчуття родинам загиблих і видавництву Vivat (хто не в курсі – друкарня належить їм). Пішла замовляти у них книжки. І вас закликаю зробити те саме – це той випадок, коли читацька підтримка значить куди більше, ніж сама тільки компенсація збитків», – додала Забужко.
Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс опублікував своє фото з книжками Vivat і написав, що вирішив підтримати видавництво так, як роблять зараз українці – купівлею їхніх книжок.
«Сьогодні російські ракети влучили в друкарню «Фактор» у Харкові, де публікуються книжки видавництва Vivat. У відповідь українці сьогодні купують книги, я теж. Vivat, Віват!» – написав посол Гарріс на своїй сторінці у мережі X.
Український кореспондент британської газети The Guardian Люк Гардінґ, чию книжку про російське вторгнення опублікувало видавництво Vivat, опублікував своє фото з цією книжкою і закликав купувати книжки цього харківського видавництва та інші українські книжки.
«Я тримаю примірник моєї книги «Вторгнення» на знак солідарності з моїм українським видавцем Vivat. Сьогодні вранці Росія атакувала друкарню Vivat у Харкові. Колеги загинули та отримали поранення. Мої співчуття. Купуйте Vivat та інші українські книги. Не дайте перемогти російському фашизму», – написав Гардінґ, чия книжка стала найбільш популярною книгою за версією газети the New York Times.
Як повідомила типографія «Фактор-Друк», внаслідок удару по її промислових приміщеннях загинули 7 працівників, іще 14 людей отримали поранення. Одна ракета влучила у центр цеху. З 4 тисяч квадратних метрів зруйновано більше тисячі, повідомили харківські видавці.
Вони нагадали, що заснований у 1996 році «Фактор-Друк» – «найбільший поліграфічний комплекс повного циклу у Європі, у якому друкуються майже усі видавництва України».
Журналісти «Української правди» нагадали, що це вже не перший удар по харківських друкарнях, які здійснюють російські війська.
Вони нагадують, що 20 березня внаслідок російського удару по промисловій зоні Харкова згоріла друкарня «Гуров і К», де друкувалися, зокрема, книжки видавництв «Час майстрів», «КрокусU, видавничого дому «Школа». Також, за їхніми даними, повністю було знищено типографію «Аврора», що була розташована в тій же будівлі поверхом нижче. А ще раніше від російських обстрілів у Харкові постраждав «Будинок друку».
У видавництві Vivat виходили друком книжки, присвячені українській історії, публіцистика, репортажі та інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами, які стали військовими та волонтерами.
Нещодавно видавництво повідомило про вихід збірки «Слова і кулі», до якого увійшли розмови з людьми, які «роками творили український літературний процес і розвивали українську журналістику, а тепер перетворилися з оповідачів на суб’єктів історій – тих, хто оберігає наше теперішнє й робить можливим наше майбутнє».
Серед героїв розмов, зокрема, письменник та військовий Артем Чапай, поетка і волонтерка Галина Крук, письменник і волонтер Андрій Любка, письменники, філософи і волонтери Тетяна Огаркова і Володимир Єрмоленко.
Сергій Політучий, власник атакованого 23 травня поліграфічного комбінату «Фактор-Друк» зазначив в етері програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок», що на цьому підприємстві мали друкувати підручники і тепер не знають, як це реалізувати. Крім того, каже, що без допомоги влади чи західних партнерів відновити підприємство навряд чи вдасться:
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
