Вороже ІПСО: як відрізнити фейк від правди
Технологія підробки відео. Жертвою може стати будь-хто. Про технології ворожого ІПСО розкаже Єлизавета Яковлева.
Повідомлення про захоплення міст, неготовність Сил оборони зустріти ворога та навіть вживання психотропних речовин у прямому ефірі. Це – неповний список ворожих методів ІПСО. Приміром – дипфейки. Технологія підробки відео. Жертвою може стати будь-хто. Навіть наша редакція! Соцмережами ширилось відео про начебто вживання наркотиків журналістом просто під час включення. Як це вдалося змонтувати? І як відрізнити фейк від правди? Про технології ворожого ІПСО розкаже Єлизавета Яковлева.
Це відео з`явилося днями на ворожих Інтернет-ресурсах. Журналіст Телемарафону, який наче б то нюхає якийсь порошок в прямому ефірі, це черговий фейк від кремля, який набирає популярності в російських пабліках. І такі сюжети можуть дійсно вводити в оману глядачів. Це відео ми показали програмному директору “Детектор Медіа” Вадиму Міському.
Єлизавета Яковлева, кореспондентка:
Що ви можете сказати про те, як цей фейк був взагалі створений?
Вадим Міський, програмний директор “Детектор Медіа”:
Беруть у монтажній програмі поміщають кадри з Марафону реальні, де сидить ведучий і надає комусь слово. З іншого боку поміщають знайдене в Інтернеті відео або відзняте самостійно відео, і удають, що це так і було в прямому ефірі – логотип наліплений. Воно виглядає так, ніби воно і є ефіром українського телеканалу.
Єлизавета Яковлева, кореспондентка:
І при тому, що людина, яка зображена як наче б то “журналіст Телемарафону”, ні журналістом телемарафону, ні журналістом взагалі, скоріш за все, не є. На кого це може бути розраховано?
Вадим Міський, програмний директор “Детектор Медіа”:
Розраховано це на тих людей, які не знають, хто насправді присутній в кадрі у телемарафоні, хто не сильно слідкує за українським порядком денним, не дивиться українські медіа. Тобто, навряд чи українська аудиторія, яка дивиться, знає, впізнає, вона довірятиме цьому відео, тому що вони зрозуміють, що десь тут каверза є. А от для аудиторії російської, яка усе сприймає на віру. Їм постійно говорять, що в Україні всі ненормальні, що тут якась ненормальна медіаситуація, що тут всі наркомани і так далі. Це їм цілком може зайти.
Єлизавета Яковлева, кореспондентка:
На що звернути увагу глядачам, аби зрозуміти, що це дійсно фейк?
Вадим Міський, програмний директор “Детектор Медіа”:
Якби щось таке з’явилося в Марафоні, це було б у заголовках усіх українських видань. Це було б в усіх заголовках. Так, безумовно, не лише українських. Якщо там такого немає, то це якась підстава.
Андрій Коваленко, голова Центру протидії дезінформації:
росія витрачає великі кошти на пропаганду та дезінформацію. Відповідно, вони працюють з ІТ-фахівцями, які розробляють софт, який забезпечує для них якість виробництва тих чи інших дипфейків. Такі речі хіба на Даркнеті водяться.
Зірки, військові, політики – в умовах напруженої ситуації в усьому світі – постійно стають героями дипфейків. Один з найсвіжіших випадків – гучна заява прессекретарки Білого Дому Карін Жан-П’єр. На відео “журналіст” запитує в неї про неонацизм в Україні. На що Жан-П’єр нібито відповідає: “Другу Світову виграли американці з українцями, які разом боролися проти Сталіна”. Відрізнити підробку від реальних кадрів, на перший погляд, майже неможливо. У Центрі протидії дезінформації радять звертати увагу на деталі.
Андрій Коваленко, голова Центру протидії дезінформації:
Міміка не відповідає емоції сказаного дуже часто, практично завжди. І рухи, безпосередньо обличчя, вони повторюються. З одного боку, використовується, будемо так говорити, штучний інтелект. З іншого боку, використовується банальна акторська гра.
Дипфейки стають потужною зброєю в руках російських пропагандистів. Експерти радять не вірити і тим більше не поширювати все, що ви бачите в Інтернеті. Особливо, якщо йдеться про повідомлення з неофіційних джерел. Лише повноцінна інформаційна гігієна може стати протиотрутою від брудної інформаційної війни, на яку росія не шкодує ні сил, ні грошей.