Новітня українська армія: якою вона має бути

Штучний інтелект, дрони, бойові роботи… Те, що ми звикли вважати фантастикою, уже виконує завдання на полі бою. Увага усіх військових експертів світу прикута до бойових дій в Україні, адже вони в режимі “тут і зараз” тестують новітнє озброєння та окреслюють оборонні стратегії майбутнього.

Які тенденції вже помітили фахівці? Чи замінять технології людину на передовій? Та якою має бути новітня українська армія? Про це розкаже Ольга Жидецька.

Армія дронів більше не метафора, а реальність. В Україні створюють новий окремий рід військ у структурі ЗСУ – Сили безпілотних систем. Від початку великої війни з росією, БПЛА зарекомендували себе як перспективний і надзвичайно ефективний спосіб протидії агресорові. Вони безцінні у розвідці, топлять кораблі, знищують ворожу техніку та живу силу, зберігаючи життя українських воїнів.

Так, як ми проти росії невелика держава, у нас менше людей, менше ресурсів, ми повинні використовувати більше технічні можливості, щоби протистояти йому, саме якісь новинки, нові техніки бою.

Про успіх військових безпілотних систем говорять у всьому світі. На спеціалізованих виставках дрони – топ уваги.

Жан-Марк Жуліані, директор технологічної компанії:

Яке розуміння дає війна в Україні? Що це передовсім війна БПЛА. І ця безпілотна армія має чітку мету – прямувати до того, що називають “роботизацією поля бою”. Інакше кажучи, замість людей, машини знищуватимуть одна одну. У результаті ми зможемо швидше досягти статус-кво та розпочати перемови.

Водночас експерти застерігають: списувати на брухт інші види озброєнь  зарано. Адже у дронів є слабке місце.

Петро Черник, полковник ЗСУ, військовий експерт:

Не вартує цей кластер зброї перебільшувати. Чому? Все на радіоприводі. Не може дрон працювати без радіопроменя. Це його головний супровід, це в якійсь мірі система прицілюваня. А якщо так, то є інший радіопромінь, який може цьому перешкоджати. Тобто нескінченна радіоелектронна боротьба.

Нескінченний і пошук новітніх видів суперзброї.

Нещодавно Велика Британія випробувала лазерну гармату. Працюють розробники й над рейкотронною та фотонною зброєю. Але поки лише йдеться про концептуал. Водночас значною вадою цих винаходів є велетенський розмір та колосальні витрати електроенергії. Тож провідні інженери світу й далі продовжують удосконалювати ракетне озброєння та незмінну від винайдення пороху – королеви війни.

Петро Черник, полковник ЗСУ, військовий експерт:

Були думки, що помаленьку артилерія буде відмирати. Не відімре. Якщо котрась зі сторін не має переваги у повітрі. А скажімо ми, українці, точно її не маємо, то, на жаль, добрий старий порох з приводом до снарядів вертається до життя і буде тільки нарощуватися. У цій частині буде покращуватися те, що називається – саме залізо, тобто феросплави, будуть покращуватися системи прицілювання. І будуть розвиватися високоточні снаряди.

Не обійтися, на думку фахівців, і без авіації. Адже перевага у повітрі пришвидшує успіх військової кампанії. Так само не зменшиться вага і бойових кораблів. Попри те, що Україна довела навіть не маючи флоту, можна протистояти потужному суперникові на морі.

Ніл Мелвін, аналітик Королівського об’єднаного інституту Збройних сил:

Характер морських бойових дій уже змінюється. Тож будь-які морські сили зараз повинні вивчати загрозу від морських дронів, повітряних дронів і протикорабельних ракет. Мова не тільки про Україну. У Червоному морі ми бачимо, що безпілотники хуситів уже досягають сучасних кораблів США та Британії. І вони змушені витрачати дуже дорогі ракети за мільйони доларів, щоби збити літальний апарат, вартістю десятки тисяч доларів.

А от чи замінить мудрі офіцерські голови штучний інтелект? Почасти. Нейромережі уже цілком успішно допомагають військовикам на полі бою.

Марк Бабот, військовий експерт (Ізраїль):

Штучний інтелект застосовується у розвідці дуже успішно. Приміром, щоби систематизувати дані. Після бойових дій вивчаються пошкодження тих чи інших бронемашин, з’ясовується, де вони найбільш уразливі, що необхідно захистити.

Дженніфер Макардл, експерт у галузі ШІ в обороні (США):

Я скептична щодо того, що штучний інтелект сам по собі може переломити ситуацію у війні. Гадаю, ми маємо чітко усвідомлювати, Штучний інтелект залишається надзвичайно залежним від навчання, йому складно адаптуватися до несподіваних ситуацій чи сценаріїв, а у зоні бойових дій їх повно.

А щодо армії? Яким має бути військо, щоби точно захистити свою батьківщину від нападу? У нашому випадку, зважаючи на агресивну сусідку, експерти вважають, що базову військову підготовку мають пройти усі.

Петро Черник, полковник ЗСУ, військовий експерт:

Немає кращої системи, ніж система ЦАХАЛ. Немає. Якщо ми живемо з розумінням, у філософії, що всі навколо вороги – ну може не всі, але в нашому випадку московити 100%, то призовні армії, або як це зараз дуже модно називати “базова військова підготовка” від 3 до 5 місяців. Служать усі без винятку (ну окрім по-справжньому дуже хворих, по-справжньому хворих людей).

У програмі навчань повинні бути тактична підготовка, уміння виживати на полі бою та маневрувати в різний час доби, використовувати зброю та головне – психологічна готовність чинити опір!

Петро Черник, полковник ЗСУ, військовий експерт:

Уявіть, що би було в Бучі, Бородянці, Ірпені і чи взагалі би противник відважився наступати, якби знав, що з кожного вікна у нього будуть стріляти. А так влаштували сафарі, влаштували геноцид.

Експерти єдині в одному: війни майбутнього не відбуватимуться без участі людини. А значить – і неминучі втрати.

Adblock test (Why?)