Помер грузинський режисер Отар Іоселіані. Він називав Путіна “другим після Гітлера”

За даними джерел каналу, режисер, який на початку 1980-х років поїхав у Францію через незгоду з радянською цензурою, нещодавно приїхав у Тбілісі і там пішов із життя. Родичі також підтвердили, що він помер, пише 1tv.g.

Про смерть Іоселіані розповів також журналіст і фотограф Юрій Рост.

“У нас горе. Пішов Отар Іоселіані – великий кінорежисер, приголомшлива людина і мій найближчий друг”, – написав він у Telegram.

У березні 2022 року, коментуючи ймовірність повномасштабного вторгнення в Україну в інтерв’ю забороненому сьогодні в Росії телеканалу “Дождь”, Іоселіані назвав президента РФ Володимира Путіна “другим після Адольфа [Гітлера]”.

“Якщо він при своєму розумі, а не просто мерзотник, то кількість жертв, що висить у нього на руках, які у крові по лікті, просто так йому не зійде, я думаю. І взагалі, мати на чолі держави вбивцю – це просто нестерпно. “Населив” він словесно дивовижну країну Україну фашистами, наркоманами і мерзотниками… Якби ж він подивився у дзеркало на себе. Напевно, милується”, – сказав грузинський кінематографіст, відповідаючи на запитання про роль глави країни-агресора в історії.

Коментуючи майбутнє Росії, Іоселіані казав, що її “більше ніж на 50% населено бидлом”.

“Бидло – це означає тварина, яка не думає, не розуміє, не цікавиться нічим, нічого не знає, не має совісті, тому що совість іде зі знанням чогось, якихось правил хоча б”, – говорив режисер.

Іоселіані вважав, що “божевільний [Путін] розперезався і гамівної сорочки на нього поки що не придумали”

“А якщо розперезався, то йому тепер море по коліно. Наступний його “проєкт” – це Польща і Прибалтика”, – зазначив він в інтерв’ю.

Контекст

Іоселіані народився 2 лютого 1934 року в Тифлісі (нині – Тбілісі). 1952 року закінчив Тбіліську консерваторію за фахом “композитор, диригент і піаніст”. 1953 року переїхав до Москви, де два роки навчався на фізико-математичному факультеті Московського державного університету, потім перевівся у ВДІК. 1961 року закінчив режисерський факультет цього інституту.

1958 року зняв перший короткометражний фільм “Акварель”, а 1961 року – короткометражку “Квітень”. Іоселіані хотів презентувати “Квітень” у ВДІК як дипломну роботу, проте фільм назвали “творчо неспроможним” і до захисту його не допустили. Після цього режисер на деякий час покинув кінематограф, працював моряком і на заводі. 1966 року зняв перший повнометражний фільм “Листопад”, який заборонили до показу у Грузії.

У СРСР заборонили ще кілька фільмів Іоселіані, і на початку 1980-х він вирішив переїхати до Франції, де зняв більшість своїх фільмів.

Картини Іоселіані “Жив співучий дрізд” і “Пастораль” здобули нагороди на Берлінському кінофестивалі. “Фаворити місяця”, “І стало світло”, “Розбійники. Глава VII” – отримали спеціальний приз журі Венеціанського кінофестивалю.