На концерті Коржа у Варшаві підняли прапор ОУН-УПА. Депутат Сейму подасть скаргу у прокуратуру
Депутат польського Сейму від партії “Право і справедливість” Даріуш Матецький заявив, що подасть скаргу у прокуратуру через те, що під час концерту білоруського репера Макса Коржа 9 серпня у Варшаві розгорнули прапор ОУН-УПА і стяг із символом “Ідея нації”. Про це Матецький заявив у соцмережі X.
Він зробив репост відео, яке опублікував у соцмережі X паблік Codziennik z Mordoru. На ролику видно, як серед натовпу чоловіки підняли червоно-чорний прапор із зображеним на ньому тризубом, а також синьо-жовті стяги із символом “Ідеї нації”. У самому ж дописі йдеться про “пропаганду бандерівщини”, а символ “Ідея нації” прирівняли до “Вовчих гаків” – знака, котрий використовувала нацистська Німеччина.
Wczoraj podczas koncertu na @PGENarodowy doszło do propagowania banderyzmu-flagi OUN-UPA i nazistowskich symboli “Wilczych Haków”, używanych przez oddziały SS. Na Stadionie Narodowym, symbolu Polski. Rozumiecie to? pic.twitter.com/IT3NqTbNgb
— Codziennik z Mordoru (@mordownik4u) August 10, 2025
Матецький анонсував скаргу до прокуратури за ст. 256, у якій ідеться про пропаганду нацизму, комунізму, фашизму або іншого тоталітарного режиму.
“Ви маєте силу кричати на польському стадіоні з прапором геноцидників, які вбивають дітей, а не маєте сили захищати власну батьківщину? Геть із Польщі!” – написав депутат.
Jutro jako fundacja @OMAntypolonizmu wysyłamy zawiadomienie do prokuratury z art. 256. [Propagowanie nazizmu, komunizmu, faszyzmu lub innego ustroju totalitarnego].
Macie siłę drzeć mordę na polskim stadionie z flagą ludobójców mordujących dzieci, a nie macie siły bronić własnej… https://t.co/tPDjKTDzkz
— Dariusz Matecki (@DariuszMatecki) August 10, 2025
Контекст
Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. Протягом інших років вони відбувалися на Холмщині та в Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви рахують десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
Улітку 2019 року Інститут національної пам’яті Польщі оголосив пошуки свідків “геноциду з боку ОУН-УПА” проти поляків на Волині в роки Другої світової війни.
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну експрезидент Польщі Анджей Дуда та президент України Володимир Зеленський говорили, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап і “історичні питання видаються дрібними”.
