«Україна є, була і буде»: як на півдні рятують родинну та історичну пам’ять
«Порятунок архівних документів є своєрідним актом спротиву РФ»
«Окупанти просто топтались по архівних документах».
«Багато документів втрачено під час катастрофи на Каховській ГЕС. Документи, які вдалося врятувати – це просто жах».
«Треба зберігати архіви, щоб довести те, що Україна є, була і буде».
Громадська спілка «Українська культурна спадщина» реалізує пілотний проєкт зі збереження родинної та історичної памʼяті на звільнених від російських окупантів територіях.
Погосподарські книги часто залишаються єдиним доказом родинних звʼязків, вони зберігаються в одному примірнику, і мають унікальні дані, наголошують у спілці.
Детальніше про те, як рятують українську спадщину та історію під час повномасштабної війни в Україні й зокрема на півдні, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів голова Громадської спілки «Українська культурна спадщина» Олексій Новіков.
Однією з перших громад, де працювали фахівці спілки, стала Музиківська громада в Херсонській області, де вже оцифровано понад 200 погосподарських книг (облікові документи, які зберігають дані про родини та їх побут починаючи з 1940-х років – ред.).
За словами Новікова, важливість погосподарських книг полягає саме в унікальності відомостей, які вони містять.
Коли відбувалися обстріли, наступи, контрнаступи, документи не встигали вивозити, і вони «гинули»
– Це дуже цікавий, корисний матеріал. Він дає можливість підтвердити родинні зв’язки, майнові питання, прослідкувати життєвий шлях певних осіб. А оскільки вже є досвід 2014 року, коли окупанти почали поступово захоплювати наші території на Донеччині й Луганщині, коли відбувалися обстріли, наступи, контрнаступи, документи не встигали вивозити, і вони «гинули».
Саме це стало поштовхом для роботи зі збереження родинної та історичної памʼяті на звільнених територіях, каже Новіков. Під час відрядження у 2023 році він спілкувався з директоркою Державного архіву Херсонської області Іриною Лопушинською і запропонував відсканувати архіви.
– Ми звернулися з листом до керівника Херсонської ОВА. Пропозиція була така: ми беремо громади, які звільнені, і скануємо ці книги. Укладаємо безпосередньо з громадами договір, щоб це було офіційно. Укладаємо договір на виконання робіт на три роки. І поступово, потихеньку скануємо.
ХОВА відгукнулися на це і ми отримали від них листа з переліком 12 громад. Потім ще дві громади долучилися. На жаль, під час цього підготовчого періоду Тягинська громада потрапила під обстріл і архів там майже весь «загинув».
«За два тижні відсканували 200 книг»
Першою громадою, в якій сканували архівні документи стала Музиківська на Херсонщині. Новіков згадує, як особисто займався скануванням документів, аби не наражати на небезпеку колег.
– Ми домовилися, щоб погосподарські книги нікуди не вивозили. Я приїхав безпосередньо в Музиківку. Протягом двох тижнів мого перебування – понад 200 книжок відсканував, і ще приблизно книжок 160 залишилося.
Зараз ми зі студентами університету Драгоманова їх упорядкували, вибрали брак, який треба пересканувати. Електронні копії передали в архів районної військової адміністрації та в обласний архів. І майстер-копія зберігається у нас у спілці.
Загрози війни
Рішення, чи оприлюднювати ці архіви для публічного користування ухвалюватиме громада. Однак, на думку Новікова, робити цього не варто.
Є загроза, що окупанти можуть вдертися на правобережжя Херсонщини
– Поки триває війна, є загроза, що окупанти можуть вдертися на правобережжя Херсонщини, чи в будь-який інший регіон, тому ці документи мають зберігатися без опублікувань. Як тільки закінчиться війна, як тільки буде перемога – тоді весь матеріал, старший за 75 років, може бути опублікований в інтернеті.
Аналізуючи досвід Другої світової війни, науковець переконаний, що архівні документи краще евакуювати в більш безпечні місця.
Не всі ж розуміють, що це найцінніший документ
– Як правило, «гинули» ті документи, які залишалися на місцях. Їх знищували бомбардування, обстріли й відсутність охорони. Скільки цими метричними книжками печей топили. Не всі ж розуміють, що це найцінніший документ. І ситуація сучасної війни показує те, що ми втратили документи з Донецька, Луганська, Криму.
Те саме стосується Херсону. Коли окупанти зрозуміли, що змушені відступати, підігнали транспорт і просто завантажили документи. Як відбувалася ця крадіжка: взяли архівну коробку, понесли, документи розсипалися – вони просто пройшли по них.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити
Новіков наголошує, що важливо зберегти архівні документи не тільки у великих містах, а й у менших громадах, сільрадах.
– Там багато документів втрачено під час катастрофи на Каховській ГЕС. Я бачив документи, які вдалося врятувати, це просто жах. Архівні коробки, в яких просто злиплися ті документи. Треба обережно, аркуш за аркушем розбирати, сканувати.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
«Спротив Росії»
В подальших планах Громадської спілки – засканувати якомога більше файлів, в першу чергу на деокупованих та прифронтових територіях
– Як тільки закінчимо Херсонщину, переходимо в Запоріжжя, далі Дніпропетровщина, Харківщина. Але де б ми не були, де б ми не сканували, щойно нову територію буде звільнено – ми одразу починаємо роботу з архівами місцевої громади, а потім вже повертаємось до попередньої роботи. Будь-яка громада має можливість до нас звернутися листом. Ми готуємо проєкт договору, підписуємо, узгоджуємо обсяги сканування.
Порятунок архівних документів є своєрідним актом спротиву РФ, вважає Новіков.
Можливість отримати інформацію, яка потенційно може бути втрачена назавжди
– Це можливість людям отримати інформацію, яка потенційно може бути втрачена назавжди. Чому окупанти викрадають ці архіви, наприклад херсонський, донецький? Не тому, що їм просто захотілося вкрасти, а для того, щоб потім всю інформацію перевернути й сказати: «там [на окупованих територіях] були наші люди, там же Росія». Для цього вони викрадають і метричні книги – «ну це ж «російська» церква, там же «російські» люди».
І щоб протистояти цій антикультурній, антиукраїнській, терористичній спрямованості Росії, для цього треба зберігати ці документи, щоб довести те, що Україна є, була і буде. Життя людей на першому місці, на другому місці документи, щоб це життя підтвердити. І ці документи ми маємо зберегти. На папері, в електронному вигляді – неважливо. Головне, що ми їх маємо зберегти.
Скільки ще архівних документів знищено або викрадено з окупованих територій, наразі точно невідомо.
Втім, навіть на деокупованих територіях півдня армія РФ продовжує нищити архіви. Зокрема, у січні 2024 року окупанти обстріляли Тягинську громаду на Херсонщині та знищили сільраду в якій був розташований місцевий архів.
- Понад 5 мільйонів документів Національного архівного фонду України залишаються на окупованих територіях з 2014 року, повідомляли в Головному управлінні розвідки МО України. Йдеться про матеріали, які є частиною національної та світової культурної спадщини. Частину з них, за даними українських фахівців, Росія вивезла з тимчасово окупованого Криму, частково з Донецької, Луганської областей і Херсонщини.
- Заступниця директора Державного архіву Херсонської області Ірина Мякота розповідала «Новинам Приазовʼя», що до повномасштабного вторгнення у фондах був майже мільйон документів. Після деокупації Херсону стало відомо, що російські військові вивезли майже 360 тисяч архівних одиниць.
- У березні цього року стало відомо, що в окупованому Бердянську частину архівних документів міськради знищили через те, що вони були оформлені українською мовою. За даними руху «Жовта Стрічка», серед знищених документів – реєстри прав власності, земельні акти та містобудівні плани.
