Магія звучання: як Janeuary зібрала зірок на концерті в день сонячного затемнення

29 березня, у день сонячного затемнення, Київ став епіцентром не лише космічного явища, а й музичного дива — концерту Janeuary, який вийшов далеко за межі звичного виступу. Цей вечір перетворився на подію, де поєдналися внутрішнє світло людини, естетика, майстерність і глибока емоційність.

З перших хвилин увагу залу приковував не лише голос артистки, а й її вигляд: чорна оксамитова сукня з довгим шлейфом мовчки пливла сценою, доповнена приголомшливою кольчужною прикрасою з перлів, яку Janeuary знайшла у старовинній паризькій крамниці. Це не просто аксесуар, а амулет, що надавав образу глибини і сенсу. Зачіска в стилі 30-х — з м’якими хвилями — гармонійно завершувала образ жінки-легенди, яка вийшла не просто співати, а ділитися частинкою себе.

На сцені Janeuary була не одна — з нею виступав GosOrchestra, яким диригував її близький друг Олександр Госачинський. Музика оркестру перепліталась із її вокалом настільки природно, ніби це була розмова двох душ. Кожен з солістів — Максим Ощепков (альт), Андрій Рахманін (скрипка), Ігор Рябов (фортепіано), Назар Вачевський (саксофон) та Андрій Мороз (перкусія) — вносив свою емоційну ноту в загальну партитуру. За якість звучання відповідав Володимир Григорович, звукоінженер із багаторічною практикою роботи з найвідомішими українськими артистами.

У програмі — 19 композицій, серед яких вже знані Everest, Awakening, Back where I belong. Ці треки раніше були високо оцінені французькими, американськими, німецькими, мексиканськими та японськими музичними ЗМІ. Але живе виконання надало їм нового дихання.

Одним з кульмінаційних моментів стала Farewell — пісня, присвячена друзям Janeuary, з якими вона не лише ділиться сценою, а й пройшла справжні вершини: Маттергорн, Уайна Потосі, Котопаксі. Слухаючи її, в залі неможливо було залишитись байдужим — це була мелодія не про прощання, а про єдність, вірність, висоту людського духу.

Після — Loving You, композиція, що викликала стан медитативного занурення. Це було не просто виконання — це було гіпнотичне відчуття часу, що зупинився. Саме ця пісня стала обкладинкою американського журналу Indiefferential — і це цілком заслужено.

Потім прозвучала перша україномовна пісня “Із підліткових снів”, що створила момент тотального резонансу з залом. Глядачі почали підспівувати з першого ж приспіву — і це було дуже щире, домашнє, тепле.

А ще один дебют — “Білих лілій”, яка на концерті прозвучала вперше, а вже 4 квітня з’явилася у вільному доступі. Її виконання — у дуеті альта й фортепіано — стало найінтимнішим епізодом вечора. Це була ніжність у чистому вигляді, тендітна й беззахисна, як квітка, яку хочеться оберігати.

Janeuary сама сіла за фортепіано під час виконання Outsider, My World, Nightingale та Білих лілій, повністю занурюючи слухача у власну емоційну реальність.

Фінал — In My Damn Head — зірвав зал з місць. Цей трек став не просто хітом, а глобальним проривом: після релізу пісня опинилася у понад 300 плейлистах Spotify по всьому світу. І на сцені вона звучала з такою силою, що публіка вимагала її ще і ще.

Серед присутніх були зірки та відомі постаті: Віталій Клімов, Влад Дарвін, Олексій Залевський, журналісти Музвар та інших музичних видань.

Це був вечір, що залишився не тільки у пам’яті, а в серці. Janeuary подарувала аудиторії щось більше, ніж музику — вона поділилась власним внутрішнім світлом.