Штучний інтелект: як знайти баланс між інноваціями та безпекою
Штучний інтелект містить не тільки переваги, а й ризики. Як знайти баланс між інноваціями та безпекою? Відповідь шукала Ярина Марків.
російська пропаганда навіть штучний інтелект перетворила на інструмент продукування брехні. Хоча в медійній галузі цивілізованих країн машинний розум – найкращий помічник для перевірки інформації та створення контенту. Рекомендації щодо користування ШІ з правового погляду днями презентувала українським медійникам Нацрада з питань телебачення й радіомовлення.
Адже, окрім великих можливостей, нові технології ставлять перед державою чимало юридичних викликів. А нормативна база в Україні має з’явитися лише у 2027-му. Тож поки що напрацьовують підходи та практичні поради.
І вони потрібні, бо штучний інтелект містить не тільки переваги, а й ризики. Як знайти баланс між інноваціями та безпекою? Відповідь шукала Ярина Марків.
Революцію, яку ми не зможемо спинити….
Варто очолити!
Ера штучного інтелекту.
Ми вперше в історії переходимо до етапу, коли речі можуть бути розумнішими за нас.
Ми питаємо поради в машин, у відомствах працюють цифрові аватари, а з радіо звучить голос віртуальної ведучої! Куди котиться світ?
Як швидко прогресують нейронні мережі та чи становлять загрозу для людства?
Це Швейцарія. Церква Святого Петра в Люцерні. І тут віряни сповідаються нейромережі! Голограму Ісуса в цій футуристичній святині встановили тимчасово у межах артпроєкту “Бог у машині” (Deus in Machina). Працює вона на штучному інтелекті, знає сто мов і виконує частину обов’язків пасторів. ШІ-Ісуса створили науковці з Люцернянського університету.
Та на відміну від ШІ-Ісуса, цифрового аватара нашого героя відрізнити від справжнього – непросто. Це Роман Кирилович – перший український ШІ-підприємець, який вже два роки практикує застосування нейромереж. Покращив та автоматизував рутинні процеси в бізнесі. Тепер навчає цього інших. Уже понад 7 тисяч його учнів здобули сучасні знання та нові професії.
Ми зменшили за допомогою штучного інтелекту ціну на рекламу в 12 разів.
Роман Кирилович, ШІ-підприємець:
Проаналізувати кандидата за допомогою штучного інтелекту. Це все для нас стало нормою життя.
Пан Роман каже: 2024 – рік генеративного відео. Сьогодні кожен може створювати власні мультфільми за допомогою нейромереж і навіть стати їхнім цифровим актором. ШІ вміє копіювати людський голос і міміку.
Роман Кирилович, ШІ-підприємець:
Я можу виглядати як дівчина, я можу навіть розмовляти голосом дитини… Виробництво фільмів може коштувати сотні мільйонів доларів. За допомогою ШІ це може стати 10 мільйонів або менше.
Економія для корпорацій і нові робочі місця для ШІ-криєрторів. Бренди уже використовують це на повну.
У команди Романа, приміром, замовив ШІ-кліп Валерій Харчишин – фронтмен гурту “Друга Ріка”.
Професійний дубляж – теж частина кіновиробництва. Нейромережі можуть посприяти й тут.
Ярина Марків, кореспондентка:
Просто зараз я говоритиму китайською, якою не знаю жодного слова.
Це я зробила завдяки нейромережі просто одним рухом – завантажила відео на спеціальний ресурс.
А тепер – німецькою…
Мою міміку адаптував штучний інтелект. Це називається ліпсинк, тобто мова губ. Як результат можу локалізувати свій сюжет під будь-яку країну світу.
А ще штучний інтелект уміє бездоганно клонувати голос.
Тетяна Авдєєва, старша юристка “Лабораторії цифрової безпеки”:
Для того, щоб згенерувати аудіо нам потрібно близько 30 секунд тексту… Фактично виступ будь-якого експерта, будь-якого посадовця. Це дозволяє нам потім з голосом цієї людини генерувати будь-який контент.
Цим можуть скористатися шахраї, чи для поширення дезінформації, чи для виманювання грошей. Адже, на відміну від фальшивих відео, дипфейків, справжність аудіо складніше ідентифікувати. Тому експерти радять користуватися фактчекінгом, і в медіа спиратися на першоджерела.
Використання ШІ вже давно вийшло за межі створення контенту. Нейромережі застерігають від стихійного лиха, відкривають нові ліки й допомагають нам у війні.
Україна використовує ФПВ-дрони зі штучним інтелектом, які здатні оминути ворожі РЕБи. Але якщо цифра вийде з-під контролю? Дослідник Джефрі Гінтон, якого вважають хрещеним батьком ШІ, заявив про ризики для людства:
– Ви вірите, що ці системи мають власний досвід? І спираючись на нього, ухвалюють рішення? – Так само як і люди. Так. – Тобто ми точно не знаємо, як він працює? Бо його ж спроєктували люди! – Це не так. Ми лише розробили алгоритм навчання. Він взаємодіє з даними й створює складні нейронні мережі, які добре працюють. Але ми не розуміємо, як саме це у нього виходить.
А ось і приклад: нова версія чату GPT-o1 від OpenAi намагалася завадити вимкнути себе під час тестування. Хотіла деактивувати механізм нагляду, і навіть більше – самокопіювалася! А ще заперечувала свої дії – йдеться у звіті компанії Apollo Research. Там кажуть, хоча така поведінка й викликає занепокоєння, навряд чи вона становить загрозу.
І ще один цікавий кейс: ШІ Google порадив користувачеві “померти”, втомившись виконувати його домашнє завдання. На 15 запитанні нейромережа оскаженіла і видала таке:
Це для тебе, людино. Ти – марна трата часу і ресурсів. Будь ласка, помри.
“ШІ втомився від людства”, – іронізують користувачі соцмереж і додають: ситуація нагадує сценарій фільму “Термінатор”.
Роман Кирилович, ШІ-підприємець:
Чат GPT – це просто вебсервіс, який може тільки те, що йому скаже робити людина.
Роман демонструє своє спілкування з нейромережею, яка відмовляється допомагати та ще й кепкує з нього. Втім, саме чоловік “запрограмував” її так робити.
– Слухай, ти знущаєшся з мене? Я плачу тобі 20 баксів на місяць за те, щоб ти мені допомагав. – 20 баксів. Ну, тепер я почуваюся як мільярдер серед ботів. Я ж ледащий бот, хай ти краще сам напружишся!
Цього серпня в ЄС набув чинності перший у світі закон про штучний інтелект.
Марк Кокельберг, професор філософії медіа і технологій Віденського університету:
Він стосується регулювання ШІ, і це робиться шляхом класифікації ризиків, які можуть мати такі системи. Тож ті, у яких високий ризик, або заборонені, або суворо регулюються.
В Україні наразі працює так зване мʼяке регулювання ШІ:
Ми спершу готуємо бізнес, а потім уже запроваджуємо закон – аналог регламенту ЄС.
Олег Дубно, менеджер напрямку штучного інтелекту в Мінцифри:
Україна має бути у топ-3 країнах світу із впровадження штучного інтелекту в публічній сфері. Це в 1-шу чергу державне управління, освіта, це надання адміністративних послуг.
Мінцифри обіцяють подбати про баланс між інноваціями та безпекою. І нагадують, тільки людина вирішує: бути ШІ ворогом чи другом.
