Що росія може протиставити ракетам ATACMS та Storm Shadow: експерт проаналізував російські системи ППО (відео)
Україна нарешті має дозвіл на використання далекобійних ракет – американських балістичних класу “земля-земля” ATACMS і крилатих Storm Shadow класу “повітря-земля” британського виробництва, аналог французьких SCALP. Збивати їх росіяни будуть радянськими системами протиповітряної оборони С-300 та осучасненими російськими С-400 та С-500


Україна нарешті має дозвіл на використання далекобійних ракет – американських балістичних класу “земля-земля” ATACMS і крилатих Storm Shadow класу “повітря-земля” британського виробництва, аналог французьких SCALP.
Збивати їх росіяни будуть радянськими системами протиповітряної оборони С-300 та осучасненими російськими С-400 та С-500. Про це в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” розповів авіаційний експерт Богдан Долінце.
“Якщо ми говоримо про ракети ATACMS, то мова йде про балістичні ракети. І росія, щоб протидіяти балістичним ракетам, має кілька комплексів. У першу чергу мова про протиракетний комплекс С-500. Ми не бачили їхнього активного застосування, але в принципі є системи С-300 ще радянські та осучаснені російські системи на базі С-300 – С-400.
Ці системи розроблені для протидії саме крилатим та балістичним ракетам. Але якщо ми говоримо про протидію крилатим ракетам на низькій висоті та безпілотникам, то вони себе проявили не найкращим чином.
Щодо протидії саме крилатим ракетам, які летять на великій висоті та балістичним ракетам типу ATACMS, то в принципі вони можуть певним чином впливати на ситуацію. Але сказати, що вони є дуже ефективними не можна. Ми пам’ятаємо регулярне знищення і радарів, і пускових комплексів С-300, С-400 у Криму. І це показує реальну ефективність цього комплексу.
Якщо ми говоримо про комплекс С-400 – це найсучасніший російський комплекс, який у них є на озброєнні. Він за своїми заявленими лабораторними характеристиками може виявляти та перехоплювати цілі на відстані до 400 км. Разом з тим підтвердження такої великої дальності ми не бачили.
І скоріш за все він відповідає комплексу С-300, дещо модернізованому. Використано електронні системи керування, більш сучасні комп’ютери, збільшено чутливість та ефективність роботи радара. Але говорити, що цей який game changer, або надсучасна система ППО не доводиться, бо в основному він продовжує бути побудованим ще на радянській спадщині”, – розповів Богдан Долінце.