Михайло Поплавський ламає стереотипи та створює українські тренди
До 75-річного ювілею легендарного ректора вийшов документальний фільм про його український шлях поразок та перемог
До 75-річного ювілею легендарного ректора вийшов документальний фільм про його український шлях поразок та перемог.
Студенти та випускники Київського національного університету культури підготували особливий подарунок до 75-річчя свого наставника. Вони створили документальний фільм «Персона», в якому показали справжнього Михайла Поплавського: щиру людину, батька, ректора, ресторатора,мецената та патріота своєї країни.
Про успіх, вірність мрії та сміливість діяти. Азарт у досягненні мети, яка стає шляхом довжиною в життя. Також розкрили, звідки у співочого ректора стільки енергії, харизми,креативних ідей та мотивації. Стрічку опублікували в YouTube Михайла Поплавського.
Багато років ранок Михайла Михайловича розпочинається о сьомій зі спорту: легка зарядка, 5 тисяч кроків на свіжому повітрі чи плавання в басейні.
Далі – здоровий сніданок. Після чого ректор вирушає на роботу. Він живе своєю улюбленою справою.
«Робота – це моє життя, моє задоволення, моя гордість і самореалізація. Це для мене як допінг, внутрішня потреба»,– каже Михайло Поплавський.
30 років ректорства. 30 років у форваторі створення трендів, втілення новітніх методик і технологій, зламу стереотипів і проривів у всіх сферах.
З першого дня, як переступив поріг інституту культури, ставши наймолодшим ректором України він повністю віддається розвитку університету, реформуванню навчального процесу та модернізацією професійно-практичних лабораторій, перетворивши його на потужний інноваційний університет майбутнього.
Наймолодший ректор країни 1994 р.
Це був тернистий шлях, з поразками й перемогами, масштабними проєктами й критикою. Сьогодні Поплавський гордитьсяуніверситетом, заради якого ризикувавприймаючи неординарні рішення. Він, як криголам, йшов вперед з вірою в успіх своєї справи. За допомогою PR-проєкту «Співаючий ректор як технологія» і «теорії стресу» досяг особистого успіху і визнання університету культури. Створив бренд – «Михайло Поплавський» і вдало його капіталізував.
Михайло Поплавський володар титулу «Людина року-2019»
«Я падав – підіймався, падав і знову підіймався, бо точно знав, чого хочу досягти! Творчі здорові амбіції – це мійсекрет успіху. Тільки працюючи 24/7, мивиборюємо своє місце під сонцем таотримуємо круті результати. Без поразок немає перемог. Чим більше ми помиляємось, тим ми стаємо сильнішими. Щоб стати успішним, потрібно вкласти у справу всю душу і серце. Викластися по максимуму задля досягнення мети. Завдяки цій простій істині відбувся Поплавський»,– каже Михайло Михайлович.
Він став єдиним в Україні ректором, якого знає вся країна, пісні якого співають в родинному колі, під які запалюють студенти. Вони обожнюють свого ректора, називають його батьком, другом та наставником, який вміє створити творчу атмосферу та надає можливості для реалізації їх амбіцій і талантів.
«Він знаменита людина, але дуже проста. Він не дає сумніватися у своїх лідерських якостях»,– кажуть студенти.
«Михайло Поплавський зробив нас тими, ким ми є зараз»,– додає зірковий випускник університету Григорій Решетнік.
Про нього з вдячністю говорять не лише колишні випускники, а й президенти, політики, визначні особистості країни.
Президент України Віктор Ющенко(2005-2010 рр) нагороджує Михайла Поплавського орденом «За Заслуги» I ступеню. 2007 р.
«Це велика особистість. Великий авторитет для української культури. Це – людина-приклад для інших», – каже Президент України Віктор Ющенко (2005-2010 рр).
Вогнем творчості, пристрасті, цілеспрямованості, щирості української душі, любові до життя, університету, до України, пронизаний фільм «Персона».
Михайло Поплавський з коханою красунею мінчанкою під час служби в армії. 1969 р.
Також у фільмі розкривається найпотаємніша сторінка 75-річного холостяка – роль жінок у його житті. Йому приписували безліч коханок. Поплавський каже, що дійсно любить жінок, надихається ними, а свої почуття та пристрасть виражає в піснях та кліпах.
Більше Поплавський говорить про свою родину, яку дослідив до сьомого покоління – з 1730 року.
Михайло Поплавський в 3 роки
Ректор наголошує, що кожна українська родина має знати свій родовід. Він з теплотою та вдячністю згадує маму, гордиться сином, невісткою та трьома онуками.
Михайло Поплавський з мамою Меланією Григорівною Поплавською
Будувати, створювати, надихати – як в університеті, так і в бізнесі. Михайло Михайлович так само натхненно займається агробізнесом, мережею українськихресторанів. Каже, що село – це його стихія, він пишається своїм корінням.
Напередодні ювілею Михайло Поплавський наповнений новими ідеями та вже готує масштабні проєкти.
Він планує провести ювілейний концерт «Україна вперед!», Національну музичну премію «Українська пісня року 2024: Пісні народжені війною», новий сезон Національного дитячого телепроєкту «Крок до зірок – 2025», благодійний тур «Україна вперед!» Америкою та Європою у 2025 році.
Національна музична премія “Українська пісня року-2021”
Ректор впевнений, що у нього та його команди все вийде, бо щиро вірить в те, що робить.
“Вірте в себе. Мрійте масштабно. Впевнено йдіть до своєї мети. Удача любить наполегливих! Моя мрія зараз –максимально встигнути за життя створити більше національних проєктів і залишити хороший слід на землі”,–поділився Поплавський.
Про Михайла Поплавського – феноменальну особистість, легендарного ректора, великого українця, який запалив безліч вітчизняних зірок, реалізував кілька масштабних національних мистецьких проєктів з популяризації української пісні, започаткував моду на все українське – дивіться в документальному фільмі “Персона”. При його створенні були використанні світлини, яких в архіві Поплавського налічується понад мільйон. Унікальні кадри, які вже стали історією, увійдуть в серію фотоальбому “Михайло Поплавський. Життя у фотографіях”.
“Мені не цікаво, хто про мене що думає і говорить. Головне, що я сприймаю людей такими, які вони є. Я завжди був самим собою, не намагався себе переробити. Потрібно пізнати себе і знайти свійунікальний український шлях. Це і є успіх!” – сказав Михайло Поплавський.
