Українські системи РЕБ: на що здатна вітчизняна техніка
Десятки підприємств в Україні виробляють системи радіоелектронної боротьби та розвідки. Як вони працюють і як зробити так, щоб жоден ворожий дрон не пролетів непоміченим? Михайлу Манилюку розробники показали кілька засобів РЕБ власного виробництва.
Розраховуємо на допомогу, але й самі маємо виробляти. По всій лінії фронту зараз дуже багато ворожих безпілотників – і ми вчимося від них захищатися. Десятки підприємств в Україні виробляють системи радіоелектронної боротьби та розвідки. Як вони працюють і як зробити так, щоб жоден ворожий дрон не пролетів непоміченим? Михайлу Манилюку розробники показали кілька засобів РЕБ власного виробництва.
Десятки ворожих дронів у небі над Україною щодня! Нам потрібен захист від смертоносних електронних джмелів!
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
Шансів точно було б значно більше.
Що можуть запропонувати українській армії вітчизняні розробники?
Якщо я обіцяла, то я і розповім. Стосовно того, як взагалі, повністю уже в зборі виглядає антидрон, на нашому “Кракені”.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Для початку розберімося, що таке система радіоелектронної боротьби і як вона працює? Уявімо капкан у повітрі, який здатен не знищити, а саме схопити та опустити на землю ворожий безпілотник. Ця перешкода невидима, і в цьому її чи не найголовніша перевага.
Ярослав Калінін, директор компанії-розробника систем РЕБ:
Задача радіоелектронної боротьби – повністю осліпити, оглушити ворожі підрозділи ворожих солдатів для того, щоб вони не знали, що відбувається і втратили систему керування. Без системи керування ворожий підрозділ втрачає боєздатність.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Понад два роки великої війни – нарівні з боями на фронті в тилу також тривають технологічні битви. І українські, і російські розробники намагаються створити нові, ще ефективніші системи радіоелектронної боротьби.
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
У нас є лінійка портативна. Це безпосередньо для захисту бійця в окопі, техніки, позиції, польових шпиталів і т.д. І в нас є лінійка стаціонарна – для захисту об’єктів критичної інфраструктури, важливих об’єктів.
Ярослав Філімонов розповідає: його компанія розробила зо два десятки систем радіоелектронної боротьби та розвідки. Нині це обладнання працює на всіх напрямках фронту.
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
За два роки з гаком активної фази війни – ми відвантажили, мабуть, понад дванадцять тисяч засобів за весь час.
Утім, ворога потрібно переважати не лише кількісно, а й якісно – каже розробник. Треба постійно контактувати з бійцями, аби розуміти, як удосконалити РЕБ.
Це ми йдемо забирати, це для цього зроблено. За замовленням хлопців. Тобто, ми цю штуку зробили два тижні тому за замовленням.
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
Ми виїжджаємо не просто поговорити, ми виїжджаємо на випробування, тобто ми привозимо своє обладнання, вони привозять свої дрони. Ми працюємо нашим обладнанням, показуємо, як воно працює, показуємо, як падають дрони. Навчаємо, як ним працювати. Я маю бути впевнений сам, що все ок, все працює, що з’являється у нас нова розробка, що вона доводить свою ефективність і я тоді можу дивитися відкрито будь-кому в очі, тому що я на собі це протестував.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Ворожі FPV-дрони здатні залітати в бліндажі та окопи, нищити техніку на полі бою. Українським розробникам важливо знайти вразливі місця в цих маленьких, швидких і руйнівних електронних джмелях. Кажучи інженерною мовою, “залізти на частоти”, якими користується ворог, і перервати зв’язок із базою.
Їдемо на Авдіївському напрямку. Така глушилочка. Ми включаємо, тому що цією дорогою дуже активно полюють ворожі ФПВ-дрони.
На цьому відео бійці розповідають про РЕБ-рюкзак. Він може автономно працювати щонайменше три години. Оснащений системою охолодження та непомітний для ворожого снайпера. Адже має ідентифікатор, що ледве світиться.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Вага цього рюкзака шість кілограмів. Він навіть легший за той, що носять школярі. Вартість цього портативного РЕБу – сто вісім тисяч гривень. І він реально рятує життя наших захисників на фронті.
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
Можна чіпляти на техніку. На машину. І навіть є ситуації, коли там боєць біжить, обстріл починається. Він стрибає в окоп, викидає зверху рюкзак, і тут є така кнопка, яку можна витягувати на два метри шнурок. Він викинув рюкзак, увімкнув кнопку і ховається собі в окопі.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Ось такі трофеї військові передають розробникам із фронту. Це підтвердження того, що РЕБи працюють. І круто приземляють ворожі ФПВ-дрони на землю.
Ми бійці 15-ї бригади оперативного призначення “Кара-Даг”, на власному досвіді переконалися в ефективності рюкзака “Квертос” проти дії ворожим дронам та ФПВ.
А ця система РЕБ називається “Кракен”. Вона довела свою ефективність на фронті. Захищає командно-спостережні пункти та вогневі точки. Одна така система може замінити сім РЕБ-рушниць!
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
Ворог намагався знищити цей засіб десятьма ФПВ-дронами – жоден не долетів. Після чого знищений був з третього залпу з літака. Тобто для них – це справжня кістка в горлі. Якщо, наприклад, поставити п’ять таких “Кракенів”, кожних п’ятсот метрів, тут кут розкриття шістдесят градусів, і це дасть можливість закрити повністю лінію на 2-4 кілометри. Дальність роботи до двох кілометрів – дає дуже хороший результат.
А це система радіоелектронної розвідки “Азімут”. Вона здатна бачити ворожі повітряні цілі на відстані до двадцяти п’яти кілометрів.
Ярослав Філімонов, директор компанії-розробника систем РЕБ:
Усі дрони, які рухаються на частотах від 30 МГц до 6 тисяч. А це 99,9 відсотка дронів, які сьогодні літають на фронті. Може одночасно 200 дронів спостерігати в небі. Він не просто сигналізує, що щось летить. Він показує на карті крапку. Тобто ми бачимо звідки, яка відстань, яка висота і ми можемо заздалегідь починати працювати по ньому РЕБом, або застосовувати фізичне знищення.
Ще одне всевидюще око – система “Плутон”, повз яку не пролетить жоден ворожий безпілотник.
“Плутон” попереджає звуком і візуально про те, що очікується якась певна загроза і у нас є достатньо часу для того, щоб прийняти рішення, як бачимо, зараз ми виявили БПЛА “Суперкам” в радіусі 7 кілометрів.
Ярослав Калінін, директор компанії-розробника:
Це система, яка належить до класу “електронік супорт”. Це засіб виявлення. Він пасивний, він нічого не давить, не виказує свої позиції. Він може бути встановлений на стаціонарних або пересувних позиціях, і основна особливість – висока якість виявлення і низька ймовірність хибного спрацювання.
Загалом в Україні понад п’ятдесят компаній працюють над виробництвом більш як сотні видів систем радіоелектронної боротьби та розвідки.
Наталія Кушнерська, керівниця оборонного кластера Brave1:
Рік тому у нас було близько восьми рішень, вони були не кодифіковані. Не існувало технічних вимог до виробників РЕБу, тому у нас був формат, що виробники, враховуючи потреби на фронті, робили певні рішення. Їх тестували й передавали у батальйони, в бригади. Сьогодні вже є технічні вимоги, сьогодні вже дев’ять засобів РЕБ кодифіковано.
Утім, на фронті й досі відчувається нестача систем РЕБ, кажуть розробники.
Ярослав Калінін, директор компанії-розробника:
Щодо того, наскільки насичене поле бою засобами, цей коефіцієнт кожного дня міняється. Тому що ворог шукає шляхи обходу, ми шукаємо шляхи більш ефективної боротьби.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Українські виробники наголошують: готові працювати й удень, і вночі, аби там, на фронті, захистити тих, хто захищає нас.
