Донбас, варто знати: битва за Часів Яр, «віджим» житла на окупованій Луганщині, 10 років з початку війни
Події тижня, важливі для Донбасу
Коротко про головні події тижня, важливі для українського Сходу.
Фронт
Триває битва за Часів Яр на Бахмутському напрямку. 5 та 9 квітня аналітики проєкту DeepState повідомили про просування військ РФ у Часовому Яру, східніше Часового Яру та у Богданівці на північний схід від містечка.
Аналіз зведень Генерального штабу ЗСУ за тиждень свідчить про концентрацію сил та засобів агресора саме на цій ділянці фронту: 156 штурмів на Бахмутському та 159 на Новопавлівському напрямках.
Чи є загроза, що війська РФ захоплять стратегічно важливий для оборони тилових міст Донеччини Часів Яр за авдіївським сценарієм – аналізуємо сценарії та тактику військ РФ тут:
Агресор мав успіхи і біля Донецька: було окуповане село Первомайське на захід від селища Піски, зазначили в DeepState. Оборона села тривала з серпня 2022 року. Серед причин успіхів військ РФ аналітики назвали перевагу в повітрі.
Як Україна може зрівнятися на фронті з РФ за кількістю дронів і чи правда, що БПЛА американських компаній виявилися вразливими перед російськими РЕБами, з’ясовуємо в цьому випуску Радіо Донбас Реалії:
Просування загарбників у селі Новомихайлівка (близько 20 км на південний схід від містечка Курахове) двічі упродовж тижня відзначали у DeepState. Тут аналізуємо з експертами, наскільки реальні плани Кремля захопити Курахове вже цього літа.
Міста Часів Яр і Покровськ назвав цілями російського наступу весною-влітку на Донбасі керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD. У студії Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розбираємось, чому саме ці міста Кремль обрав для штурмів і які сили агресор має залучити для боїв на цих напрямках.
Де Україні брати зброю
Український оборонно-промисловий комплекс збільшує постачання озброєнь на фронт на тлі дефіциту боєприпасів та невизначеності з допомогою від США. Яку зброю Україна може виготовляти сама, а де без партнерів не обійтися, – у матеріалі «Це вау!» Як Україна нарощує виробництво зброї.
«Комета-М»: як уразити російську зброю, захищену цифровою антеною-решіткою
«Комета-М» – так назвали блок протидії РЕБ, що стає все більш поширеним компонентом в російських БПЛА, ракетах та бомбах. Цифрову антену-решітку встановлюють у дедалі більший перелік боєприпасів – на Shahed, плануючі ФАБи, «Орлани», «Ланцети» та навіть в балістичний «Іскандер».
Є блок і в найновішій російській ракеті Х-69. Журналістка Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Ольга Модіна розбиралася, наскільки «Комета-М» шкідлива для українського РЕБ, і як їй протистояти. Про це у матеріалі РФ зробила ракети і дрони невразливими? Що таке «Комета» і як їй протидіяти.
11 місяців полону: історія «азовки» Ольги
Свої 35 років вона зустріла у військовому навчальному закладі, 36-річчя – в бункері «Азовсталі», а 37-річчя – в російському полоні. Військовослужбовиця спецзагону «Азов», кухарка Ольга (прізвище героїні не називаємо з міркувань безпеки) пережила 11 місяців неволі – зі знущаннями, приниженнями, сном по черзі у набитій людьми камері.
Що пережила в бункері «Азовсталі» та в російському полоні, а також про те, хто й що допомагає їй триматися зараз, – у матеріалі журналістки Юлії Рацибарської «Око запливло величезним більмом. Я вже нічого не бачила». Історія бійчині-«азовки», яка пережила 11 місяців полону.
Росія захоплює квартири українців на Луганщині
На окупованій Луганщині розпочали нову хвилю «націоналізації» житла українців, а фактично – його конфіскацію.
Ольга Модіна, журналістка Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), поспілкувался з українцями, у яких «віджали» квартири на окупованій Луганщині за новими вимогами російських ставлеників. Їхні історії, – у матеріалі «Усе, що не з російським «петухом» на гербі – не визнається». Росія «віджимає» квартири українців на Луганщині.
Втратила на війні чоловіка, сина, дім: історія переселенки з Вугледару
Оксана Скрипниченко до повномасштабного вторгнення мала у Вугледарі бізнес, волонтерила. Її чоловік та син загинули у боях з загарбниками.
Оксана розповіла журналістці Радіо Свобода Юлії Рацибарській про свою трагедію і про те, як намагається жити далі. Більше – у матеріалі «Досі не можу говорити про них у минулому часі». Історія переселенки, яка втратила на війні сина, чоловіка і дім.
Як працюють снайпери ЗСУ
Одна з найдосвідченіших українських снайперок – «Коннор» – розповіла Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) про те, як змінилась роль снайперів під час повномасштабної війни, чому опанувала нову військову спеціальність та чому, на її думку, чоловіки кращі у снайперській справі. Подробиці – у матеріалі Єгора Логінова «Враховувати всі нюанси»: снайперка ЗСУ «Коннор» розповіла про особливості роботи.
Роковини удару по вокзалу у Краматорську
8 квітня у Краматорську вшанували жертв ракетного удару російських військ по залізничному вокзалу, повідомили у Донецькій ОВА.
«61 загиблий і 121 поранений. Це досі один із найбільших воєнних злочинів, які росіяни вчинили в Україні за всі 10 років війни», – наголосили в ОВА.
8 квітня 2022 року російські війська обстріляли залізничний вокзал Краматорська ракетою «Точка-У» з касетною бойовою частиною. Тоді на пероні на евакуаційний потяг очікували понад 4 тисячі людей.
10-ті роковини війни на Донбасі
12 квітня виповнюється 10 років, як російські диверсанти на чолі з колишнім полковником ФСБ Ігорем Гіркіним захопили відділки поліції у Слов’янську та Краматорську, а також будівлю міськради у Бахмуті.
Ввечері 12 квітня РНБО ухвалила рішення про початок антитерористичної операції (АТО), про яке офіційно оголосили 13 квітня 2014 року.
Російська пропаганда тоді стверджувала – і продовжує це робити – що всі жителі Слов’янська підтримали окупантів. Спростовують це самі жителі міста з матеріалу Сергія Горбатенка «Ця ганьба у всіх нас в голові. Захоплення Слов’янська 12 квітня 2014-го у трьох історіях місцевих (вперше опубліковано 12 квітня 2020 року).
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.
