Чим атакуємо російські НПЗ та які нові розробки: інтерв’ю керівниці кластера Brave1
Михайло Манилюк поспілкувався з фахівцем оборонного кластера “Брейв-1”. І дізнався про армії “РЕБ” та останні інновації у сфері виробництва дронів.
Михайло Манилюк поспілкувався з фахівцем оборонного кластера “Брейв-1”. І дізнався про армії “РЕБ” та останні інновації у сфері виробництва дронів.
Вітаю! Днями побачив в інтернеті картинку, на якій хрестиками закреслені ті нафтобази російські, які були атаковані останніми тижнями. Дехто сказав, що це сучасна гра в хрестики-нулики. А я згадав фразу “мені нравиться, як воно горить”. Якщо серйозно, то останнім часом було атаковано понад десять російських нафтобаз. Чи можемо ми говорити, що в нас не просто з’явилися, а ми масово виробляємо та застосовуємо далекобійні дрони, які здатні летіти глибоко в тил ворога?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Добрий день. Так і є. За останній рік ми дуже сильно наростили наші виробничі спроможності, в тому числі по дальнім літакам ударним. Ще рік тому в Україні не було взагалі таких рішень. Зараз є їх, як ми бачимо, багато. Летять на різну відстань, використовують різну бойову масу, різний формат застосування. Якраз ось цей великий перелік вибору ефективних рішень дозволяє нам бути ефективними. Очевидно, що сьогодні Україна вже є точно світовим лідером БпЛА у форматі і своєї експертизи, і виробничій спроможності, і навіть вартості, тому що, як ми знаємо, що українські дрони не тільки ефективні, вони ще й дешеві, якщо їх порівнювати з іноземними аналогами.
Все ж, якщо порівнювати далекобійні дрони, то чи покращилася їхня якість?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Очевидно так, технології не стоять на місці, технології розвиваються. В Україні є ось ця дуже велика можливість вчитися й удосконалювати свої продукти дуже швидко. Тобто так званий цей фідбетклуб – він в Україні є дуже швидкий, тому що наші всі новації, вони народжуються або на фронті, або у прямому взаємозвязку з фронтом, користувачами. І по факту так відбувається, що всі команди, які займаються розробкою оренді і продуктів. Вони безпосередньо виїжджають на місце, прямо з силами оборони, вони тестують свої продукти, вони там на місці бачать, що працює, що не працює, як його удосконалити. Тому наші іновації є такими і швидкими, і ефективними.
Чи варто росії чекати на нові сюрпризи?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Очевидно так, ми розуміємо, що коли ми воюємо з росією, то наш шлях технологій, наш шлях асеметричних відповідей. Асиметричні – це ще й часто і креативні підходи до використання тих чи інших рішень. Тому є один недолік. що асиметричні рішення працюють протягом трьох-шести місяців, тобто їх потрібно постійно міняти. З іншого боку, наша мотивація українців, наша якраз креативність є дуже великою, тому точно наших креативних рішень буде все більше.
Виробництво дронів в Україні набирає обертів, в порівнянні з минулим роком?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Так, Україна наростила свої спроможності вже в сто разів і більше. Ми бачимо, коли минулого року деякі виробники виробляли сто дронів. Зараз – це десятки тисяч дронів. Ми бачимо те, що вже народжуються виробництва компонентної бази для дронів в Україні. Тобто сьогодні держава контрактує не все, що є умовно кажучи, а вже є конкуренція по ефективності, по вартості, по виробничим спроможностям, тобто ринок дронів в Україні він є активний, і він активно дуже розвивається, і з іншого боку, ми бачимо, що сьогодні вже є вироблено і виробляється навіть така кількість БпЛА, яку неможливо законтрактувати за рахунок бюджету державного. Тому знову таки ми віримо і у фонди, і в інші військові частини, і в інші варіанти контрактів, тому що насправді ефективність дронів є вже очевидною.
Раніше деталей для виробництва дронів українських вітчизняних не було. Що тоді заважало це зробити?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Тут є декілька напрямків. Перше – це очевидно не було на це потреби, не було на це спроможності, не було розуміння потреби, не було контрактів. Десь не було віри в те, що дрони – це є повноцінним геймченджером, можна сказати, у війні. Не було сприйняття і розуміння технологічності війни і спроможностей. Тому не було на це попиту. Це ринкова історія. Тому, коли на це з’явився попит, коли виробники розуміють, як це робити, розуміють, що є великий попит, так і народжується виробництво компонентної бази в Україні.
Чи зростає кількість виробників дронів?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Очевидно, якщо говорити в цифрах, коли почалося повномасштабне вторгнення, в Україні було кодифіковано сім виробів, сьогодні їх кодифіковано вже більше семидесяти. Ще велика кількість продуктів знаходиться на стадії підготовки документів тестування, на шляху кодифікації. Загалом в Україні сьогодні є більше двохста виробників дронів і більше чотирьохста видів різних дронів.
Як гадаєте, чи буде виготовлено цього року мільйон ФПВ, які анонсував Президент?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Навіть більше. Мені здається, що знову таки ми включаємося в попит і в можливості, якщо виробники, багато виробників, з якими ми спілкуємося, говорять про те, що дайте нам контракти і ми масштабуємось. Очевидно, що ми в певних умовах залежні від компонентної бази, але знову таки, мені здається, що наші навички ведення бізнесу і побудови бізнес-процесів є так само унікальними в світі, тому якщо виробники будуть знати, що на це є попит, є замовлення – ми точно виготовимо і навіть більше мільйона дронів.
Днями міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що в Україні починається масове виробництво роботизованих наземних платформ. І що фахівці Brave1 вже випробували на полігоні понад 50 таких комплексів. Розкажіть, будь ласка, що це за роботи й на що вони здатні?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Насправді наземні роботизовані комплекси – це був один із наших перших, скажімо, пріоритетів комплексу Brave1. Ми запустилися наприкінці квітня минулого року, ми взяли декілька напрямків, які ми розуміли, що вони є важливими для України, тоді у нас було до десяти систем роботизованих. Сьогодні на платформі є їх більше сто сорока різних. І ми якраз на полігоні випробовували такі наземні різні системи, як ви правильно сказали, їх було понад 50. До цього полігон був вперше – там було до 20 систем. За пів року ми отримали понад 50, і ми бачили на власні очі на тестуваннях, що ці роботи їздять, виконують місії, вони є ефективними, що вони є насправді вже готовими продуктами, які можна контрактувати. З цих роботів вже є 14 кодифікованих, вже є перші контракти, після цього полігону будуть ще додаткові контракти з виробниками роботів. Наша задача знову таки їх розвивати й нарощувати спроможності. Роботи є не такими простими до виконання, як БпЛА. Там є більш складні технології. Це роботи, які для евакуації, медеваки так звані. Або це логістичні роботи, це бойові, це мінування, розмінування, роботи-камікадзе, тобто знову таки по різних напрямках.Вони вже тестуються на фронті, очевидно, вже багато застосовуються, але тепер це має бути централізовано, разом очевидно з Генштабом, коли ці роботи будуть передані в спеціально створені батальйони або відділення, які будуть їх тестувати, буде зворотний звязок, буде побудована доктрина, але я переконана, що з наземними роботизованими системами в Україні ми здатні зробити точно такий успіх, як зробили з БпЛА, і так само бути лідером і в наземних роботах в усьому світі.
А якщо чесно, ми зараз переважаємо росію у кількості та якості роботизованих систем?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Якщо говорити по роботах саме – так, тому що ми не бачимо великого застосування роботів росії. Але ми бачимо великі спроможності росії швидко копіювати все, що ми робимо. Така історія була з БпЛА. Ми були першими й почали їх використовувати. Вони дуже швидко це скопіювали, знову ж таки враховуючи їх ресурс і фінансовий, і виробничий. Тому, очевидно, що з роботами – це теж буде через дуже короткий термін асиметричних відповідей. Певне копіювання, але ми маємо бути першими, маємо вигадувати й створювати все нові інноваційні рішення, які нам будуть дозволяти мати перевагу на полі бою.
Brave1 – кластер. Розкажіть про нього особисто, як він працює вже майже рік і що вдалося за цей час зробити?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
По-перше, нам вдалося об’єднати шість державних інституцій в міністерстві. Це є дуже важливим і це спільна платформа по розвитку дефенстеху. Ми постійно спілкуємося з усіма нашими фаундерами – це Міноборони, Мінцифри, Стратегпром, Мінекономіки, Генштаб ЗСУ і РНБО. Тобто шість таких дуже важливих інституцій, які приймають рішення щодо розвитку оборонних технологій. От і за цей час, якщо знову ж таки в цифрах, у нас на платформі зареєстровано понад 1400 розробок. Кожен місяць до нас додаються все нові й нові розробки, зараз є задача Президента України щодо розвитку ОПК в регіонах. Так само в регіонах ми відкриваємо представництва “Брейв-1”, які будуть розвиватися все ближче до виробників, в тому числі дефенстех. Було профінансовано понад 170 розробок на суму понад 3 млн доларів. Ми очікуємо попередньо у квітні, що буде відкрита оновлена грантова програма – і це будуть 500 тис. грн, мільйон, два на гранти. Тому що, коли ми запускали “Брейв-1” минулого року, було не зрозуміло що таке український Дефенстех, які є виробники, чим вони займаються, на якому етапі знаходяться. Зараз, розуміючи команди, ми розуміємо, що їм потрібні гроші на оренду для того, щоб такі інновації, розробки насправді у нас створювалися і щоб вони з’явилися на полі бою. Завдяки нашій платформі за цей час створилося 32 нових спільних проєкти. Це команди, які познайомилися і зробили щось спільне, і велика робота з міжнародними технологіями, які знову ж таки, ми як “Брейв-1” зацікавлені, щоб ці технології й компоненти були інтегровані в наших українських виробників, і ми поліпшували своє рішення.
А які етапи повинен пройти виробник, аби отримати зелене світло від “Брейв-1”?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
У нас є платформа Brave1.gov.ua. Вона дуже проста. Там потрібно зареєструватись, заповнити певні поля. І далі додати свою розробку. і ця розробка проходить оборонну експертизу. Є три варіанти оцінки – висока, середня, низька. Якщо висока – це означає, що ця розробка готова до кодифікації, вона йде до Міноборони, якщо вона має середню оцінку, то це потрібно доопрацювати. Якщо низька, то це означає, що ця розробка сьогодні або не є в пріоритеті, або вона гірша за ті аналоги, якими вже користуються наші ЗСУ.
Тобто, якщо виробник навіть щось не доопрацював, то ви допомагаєте?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Очевидно, так, і ми як “Брейв-1” відкриті до будь-якої стадії готовності розробки, ми відкриті до будь-якої форми власності заявника. Тобто, наша задача, ми як єдина платформа всіх українських оборонних технологій в одному місці, ми зацікавлені, ми відкриті для того, щоб до нас потрапляли команди з їх продуктами, а ми їм допомагали все ж таки працювати на лінії фронту.
Наприкінці минулого року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що в Україні буде створено “Армію РЕБ”. На якій стадії цей проєкт?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Я б не говорила про те, що ми РЕБом почали займатися з червня минулого року. Зараз РЕБ активно розвивається і нещодавно ми говорили, що це було ще осінню. Збирати гроші на РЕБ – це дуже важко. Так, тому що важко людям пояснити, навіщо потрібен РЕБ і наскільки він є ефективний і життєвонеобхідний для фронту. Сьогодні ми бачимо, що кожен перший збір – це про РЕБ, на це є велика потреба. Ворог наростив виробництво своїх дронів, і очевидно, що нам потрібен так званий РЕБ ближньої дії або окопний РЕБ. Для того, щоб захищати наших солдатів і нашу техніку. Ми працюємо з більше ніж 50 різними виробниками. Вже є понад 80 рішень саме в РЕБі й постійно ведеться робота. Вже сьогодні є кодифікованих 9 виробів і далі продовжуються роботи.
Як щодо застосування в дронах штучного інтелекту. Чи є у нас подібні розробки?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Звичайно, є. Штучний інтелект вже активно є частиною життя суспільства в усьому світі. Й очевидно, штучний інтелект застосовується так само і в оборонній сфері. Потрібно сказати, що застосування штучного інтелекту в оборонній сфері на повну. По-перше, це наше близьке майбутнє і це більша ефективність застосування зброї. Якщо говорити глобально про оборонні технології, то всі ми знаємо і про безпілотні сили, і ми знаємо про те, що наша задача як держави в цій війні – забрати людей з лінії фронту, забрати людей з точки зіткнення і зробити так, щоб воювали роботи, а не люди. В тому очевидно дуже допоможе штучний інтелект. У нас на платформі є більше ста різних напрацювань з використанням штучного інтелекту. Там є багато рівнів, можна сказати, розвитку штучного інтелекту. Він дозволяє нам, по-перше, розпізнавати цілі, їх захоплювати, вести й те, що ми знаємо, не завжди може зробити людське око на пульті керування, то якраз використання ШІ в дронах, в тому числі допоможе бути більш чітким і ефективним у використанні.
Як Ви гадаєте, машини здатні самостійно мислити? Чи можуть вони кардинально змінити ситуацію на фронті?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Очевидно, можуть, але мені здається, то до чого йде цивілізований світ, що це машина, яка здатна розпізнавати, ідентифікувати й тримати ціль, але остаточне рішення з приводу ураження приймає людина. Очевидно, в нашому баченні – це має бути захищене місце, бажано чим далі від лінії зіткнення, тим краще.
Тобто усі обов’язки, усі права роботу поки що не потрібно надавати, аби це не зіграло з людиною злий жарт?
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
Сто відсотків, тому що ми ніколи не можемо знати, хто на тій стороні. Тому все одно, якщо ми кажемо про ураження, то все одно людина має приймати остаточне рішення.
Дякую Вам за інтерв’ю. Побільше нам розробок і перемог!
Наталя Кушнерська, керівниця кластера Brave1:
І Вам дякую!
