Врятувати кінцівку: Зірка фільму “Довбуш” Олексій Гнатковський влаштував мистецький перформанс, аби допомогти пораненим уникнути ампутації

28 лютого в Будинку Архітектора відбувся благодійний мистецький перформанс присвячений пам’яті героям Розстріляного Відродження. Читання віршів та есе відбудеться у супроводі струнного ансамблю.

Захід мав благодійну мету – збір коштів на національну програму “Врятуй Кінцівку”, мета якої – боротьба з ампутаціями у поранених військових.

Як Москва вбивала українських митців

Розстріляне Відродження – це діячі культури 1920-1930-х років, які жили й творили в радянській Україні, однак ціле покоління митців було фізично знищено тоталітарним радянським режимом.

– Цей екскурс ми зробили аби ви побачили, які українці сильні. Були, є і будуть! Росія сотні років прагне знищити нашу національну ідентичність та придушити європейський вектор,- зазначає ініціатор заходу, Заслужений артист України, актор, зірка фільму “Довбуш”, Олексій Гнатковський.

До літературно-мистецького руху “Розстріляне Відродження” належали: Микола Хвильовий, Микола Куліш, Микола Зеров, Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Михайло Драй-Хмара та інші. На той час осередком української культури вважалося місто Харків

– Росія не одразу прийшла вбивати нас зброєю. Спочатку прийшла їхня мова та культура, спонукаючи нас (українців – ред) відмовлялися від своїх національних цінностей. Мені пощастило, я виріс в Івано-Франківську, у нас всі змалечку говорили українською, тому мені не довелося докладати зусиль і перевчатися. Тому я пишаюся українцями, які переходять з російської на рідну мову,– додав актор.

Історія повторюється

Поезію читали діти та військові. Більшість з воїнів – були поранені на полі бою під час повномасштабного збройного вторгнення Росії.

Зокрема до читання віршів долучився й ветеран війни Дмитро Суходольський.

На фото: Дмитро Суходольський (з власного архіва)

– Потужна ідея і сенс даного заходу. Він нагадує, наскільки сильно нас боїться Росія. Ми маємо цінувати корені, шанувати українських діячів, які попри заборони, Емський указ та Валуєвський Циркуляр, мали сміливість творити українською та передавати це поколінням.

Держава не може повноцінно забезпечити лікування постраждалих на війні, тому дуже важливо підтримувати та інформувати про такі потужні благодійні ініціативи. Нормальне життя мені допомогла зберегти нацпрограма “Врятуй Кінцівку”. Важливо своїм прикладом показати, що це працює. Ми є. Ми живі і нам (пораненим захисникам -ред.) допомагають “стати на ноги”,- каже ветеран війни, раніше – військовослужбовець ЗСУ, командир взводу, Дмитро Суходольський.

Боротьба з ампутаціями у поранених

– Постраждалих зараз надзвичайно багато. Людям, які пройшли пекло війни й довготривале лікування, такі заходи дають відчуття підтримки. Ти розумієш, що ти не сам,- повідомляє дружина пораненого захисника, Юлія Трутенко.

Чоловік Юлії – Юрій дістав поранення під Бахмутом у 2023 році. Внаслідок атаки воїн втратив ліве вухо, однак здатність чути залишилася. Мав складну травму щелепи, ноги, руки, пальців на руках.

Допомогти зберегти кінцівки взялися благодійники з фонду “Здоров’я українського народу”. Наразі чоловік ходить сам, спираючись на милицю й готується до реабілітації.

Нацпрограма “Врятуй Кінцівку” https://houp.org/uk/medical_billion/ фонду “Здоров’я українського народу” є найбільшою в країні програмою, після НСЗУ, що надає допомогу постраждалим внаслідок війни у понад 20 містах України та дофінансовує коштовні операції з порятунку рук та ніг, які не в змозі покрити держава.

З моменту старту програми (з 2022 року -ред) вдалося врятувати 1200 кінцівок у постраждалих.

Фонд активно співпрацює з лікарнями по всій Україні. Найбільше операцій зі збереження кінцівок було профінансовано у Києві, Тернополі, Здолбунові, Рівному, Луцьку, Харкові, Хмельницькому. Мета – провести 15 000 операцій зі збереження рук та ніг постраждалим.

Про “медичну зброю”

Як повідомляють травматологи, у більшості лікарень України сьогодні немає у потрібній кількості “металу” чи ортопедичних девайсів, які використовують для операцій та лікування кінцівок. Поранений приходить із діагнозом до однієї лікарні, йому кажуть – немає матеріалу, йде до другої, третьої.

– Поняття “медична зброя” ми ввели кілька місяців тому, коли я дізнався, що хірурги-травматологи в Україні вимушені оперувати дрелями з будівельних магазинів, а не медичними девайсами. А спеціально поїхав на медичну конференцію, де тренують ортопедів-травматологів, аби побачити різницю. Якщо забезпечити лікарні якісною “медичною зброєю” – ми врятуємо набагато більше постраждалих, збережемо їм руки та ноги. Ми вирішили об’єднати зусилля та допомогти 50 лікарням України,- каже Сергій Сошинський, ініціатор нацпрограми “Врятуй Кінцівку”.

Крім того, на заході відбувся розіграш картини фотографів Влади та Костянтина Ліберових, більше відомих, як Libkos.

100 % прибутку з перформансу та розіграшу буде передане на лікування поранених.

Щоб стати учасником Національної програми та отримати допомогу, травмована людина або її лікар мають заповнити анкету на сайті фонду. Якщо людина потрапляє в програму, її будуть супроводжувати протягом усього лікування.