Триває дискусія щодо перейменування Павлограда. Імператор чи апостол?

На Дніпропетровщині розгорілася дискусія щодо перейменування Павлограда. За висновком Українського інституту національної пам’яті (УІНП), топонім підпадає під дію законодавства про деколонізацію, бо пов’язаний з іменем сина російської імператриці Катерини ІІ Павла І. Однак місцева влада з цим не погоджується й вимагає надати документи, які б підтверджували цю версію. У міськраді заявляють, що назва міста пов’язана з апостолом Павлом і навіть у 2022 році перенесли святкування Дня міста на другу суботу липня, що наближене до 12 липня, коли за юліанським календарем відзначають День апостолів Петра й Павла. (Від цього календаря, за яким живе РПЦ, вже відмовилися українські церкви, ПЦУ та УГКЦ).

Які аргументи сторін та хто перейменує місто в разі, якщо вони не знайдуть порозуміння?

Про необхідність перейменування Павлограда заговорили після Революції гідності й початку війни з Росією. 2016 року була зареєстрована електронна петиція з відповідною пропозицією. Автор Олександр Вітковський зазначав, що «теперішня назва на честь недолугого царька не личить такому достойному місту», маючи на увазі сина російської імператриці Катерини Павла, і пропонував кілька варіантів перейменування. Але ця ініціатива не набрала необхідної кількості голосів, щоб бути розглянутою в міськраді.

2019-го про необхідність «деколонізації» Павлограда заговорив і тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. А 2023-го УІНП вніс Паавлоград до переліку міст і сіл, які потребують перейменування.

Думка історика

Директорка Павлоградського історико-краєзнавчого музею Анастасія Шаня каже: немає жодного документа щодо того, що Павлоград було найменовано саме на честь імператрициного сина.

Натомість вона показує копію указу імператриці Катерини ІІ від 23 січня 1784 року. У ньому сказано про створення 15 повітів, серед яких — Павлоградський. Шаня зауважує: там немає згадок про спадкоємця престолу Павла І.

«У нас було дуже багато архівних запитів до різних архівних установ України й Росії, зокрема в Москві й Санкт-Петербурзі, – ми зверталися з проханням надати документи щодо Павлограда, коли він був заснований, на честь кого. Усі архіви сказали, що не мають взагалі ніяких документів або ж послалися на указ Катерини ІІ про адміністративно-територіальну реформу. Звідки взялася байка про Павла І… Ця версія з’явилася у 60-х роках минулого століття. Навіть в багатотомнику «Історія міст і сіл», виданому у 1960-і, здається, згадується про Павла І, однак сама ця книга історичності не має. Це – не документ, це – не джерело», – говорить Анастасія Шаня.

За її словами, більш ймовірною їй видається версія найменування міста на честь Апостола Павла. Тому 2022 року Павлоградська міськрада перенесла святкування Дня міста з вересня на липень, коли, за юліанським календарем вшановують апостолів Петра й Павла. Від цього календаря вже відмовилися українські церкви, ПЦУ та УГКЦ, й тепер вони відзначатимуть День апостолів Петра і Павла 29 червня за новоюліанським і григоріанським календарями.

«Це також історичний міф, але провели аналіз назв населених пунктів нашого краю і побачили, що, наприклад, неподалік Павлограда є село Дмитрівка. Вона була заснована 1776 року і названа на честь Святого Дмитра. Потім є селище Петропавлівка, заснована 1775 року, – назване на честь Апостолів Петра й Павла. Є село Троїцьке, є село Богуслав, є село Покровське – і всі вони названі або на честь небесних покровителів, або ж в дусі християнської віри. Тому це один з аргументів на користь апостола», – говорить Анастасія Шаня.

«Також всі ми знаємо, що наше місто жодного разу не перейменовувалося в часи радянської влади. Відбулися масові перейменування міст – але ні перша хвиля 20-х років ХХ століття, ні друга 1950-60-х – не торкнулася Павлограда. Виходить, тоді історики не бачили підґрунтя», – додає вона.

Опитування містян

У листопаді 2023 року в Павлограді організовували онлайн-опитування містян щодо перейменування. Більшість висловлюються за те, щоб залишити назву Павлоград, говорить голова Громадської ради при міськвиконкомі Оксана Горова.

«По-перше, в опитуванні взяло участь понад 10 тисяч людей, або 10% жителів міста. 82,9% були проти перейменування. Жодне інше опитування не викликало такого резонансу. По-друге, місто Павлоград дуже прискіпливо ставиться до законодавства про декомунізацію та дерусифікацію. Я сама входила в комісію і можу сказати: всі вулиці, які хоч якось пов’язані з Росією, навіть Лермонтова, Пушкіна і так далі, – всі перейменовано. Понад 60 вулиць! Отож звинувачувати павлоградців і владу в тому, що ми нерозважливо ставимося до цього закону, не можна. Загалом ми не проти перейменування міста, але ми хочемо, щоб це було аргументовано. Не можна говорити, що ми проти, що ми не хочемо – ні! Ми хочемо підтверджень, а не просто думку когось. Якщо докази будуть, то ми як громадськість перші скажемо: «Є докази». І будемо переконувати людей. На сьогодні таких підтверджень немає», – зазначила вона.

На початку грудня 2023 року депутати міськради Павлограда ухвалили звернення до українського парламенту та уряду з проханням переглянути рішення про перейменування міста.

У документі також зазначали: назва міста не пов’язана з реалізацією російської колоніальної політики, як вважає Український інститут національної пам’яті.

Що кажуть в Інституті національної пам’яті?

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко зауважує: позиція міської ради Павлограда його дивує, адже ще не так давно там пишалися тим, що місто назване на честь сина російської імператриці, на той момент – спадкоємця престолу, а потім – імператора Павла І. На сайті мерії, в рубриці «Історія міста», була історична довідка про це, каже він.

Водночас представник УІНП вважає, що міськрада Павлограда, вимагаючи документ від Інституту, намагається затягнути процес перейменування.

«Павлоградська міська рада вимагає надати документ, у якому буде чітко прописано, що місто було назване на честь Павла І. У законі про засудження та заборону пропаганди російсько-імперської політики чітко вказано, що є символікою російсько-імперської політики. Зокрема, це назви населених пунктів на честь осіб, які обіймали керівні посади. Але, крім цього, це назви, пов’язані з реалізацією російсько-імперської політики. Існувало поселення Матвіївка, кілька разів мінялися його назви, зокрема була слобода Луганська. Тобто в будь-якому разі назва Павлоград є продуктом російсько-імперської політики. Питому українську назву було змінено – на Павлоград. І це ж не один такий випадок, пов’язаний з російською панівною династією. Ми знаємо: Катеринослав – на честь Катерини ІІ, Костянтиноград – на честь онука Катерини ІІ тощо», – говорить він.

«Вимога – «надайте нам документ» – не корелюється з законом. У законі не написано, що підставою для перейменування має бути надання того чи іншого документу. Виходить, так само ми можемо вимагати від міськради Павлограда документ, що місто назване на честь Святого Павла? Від римської курії чи від Ватикану. Ситуація, доведена до абсурду», – зазначає Богдан Короленко.

Він також наголошує: наразі мова йде саме про перейменування міста, а не зміну трактування. І додає: Павлоград – не єдине місто в Україні, де цей процес гальмується.

«Ситуація не унікальна, не оригінальна. Чимало органів місцевого самоврядування не поспішають з виконанням закону, ведуть тривале листування з Інститутом національної пам’яті, сподіваючись затягнути процес. Таку реакцію органів місцевої влади можна пояснити. Керівники окремих рад не хочуть брати на себе відповідальність щодо зміни назви, оскільки побоюються втрати електоральної підтримки. Але – процес неминучий. Ці населені пункти будуть перейменовані», – говорить фахівець.

За словами Богдана Короленка, якщо до 27 січня міськрада Павлограда не надасть своїх пропозицій щодо перейменування міста, рішення ухвалить парламент на підставі рекомендацій Інституту національної пам’яті. На це у Верховної Ради буде три місяці, тобто – до 27 квітня. Яким буде варіант від Інституту, каже його представник, зараз невідомо – це вирішуватиме експертна комісія.

За його даними, з понад тисячі міст, сіл та селищ, назви яких змінили під час декомунізації та деколонізації в Україні, більш як третина були перейменовані саме за рекомендаціями Інституту.

Як можуть назвати Павлоград?

Наразі існує кілька варіантів нової назви для Павлограда. В опитуванні містян, зокрема, фігурували варіанти Матвіївськ, Славгород та Благомир.

Варіанти «Матвіївка» чи «Матвіївськ» не витримують критики, вважає очільниця Павлоградського історико-краєзнавчого музею Анастасія Шаня.

«Усталена думка, що засновником міста був Матвій Хижняк, але доказів цього немає. Ми знаємо, що заселення цієї місцевості відбувається у 1770-х роках. А Матвій Хижняк з’явився тут аж у 1780-х роках, вже після заснування слободи. Водночас перші згадки про історію нашого краю ще давніші, вони належать до 1660-х років. Тут був поштовий тракт, через нас проходили торговельні шляхи, і тут був такий, так би мовити, транзитний населений пункт, який обслуговував тракт, козаків, які проходили цим шляхом. Тобто нам, історикам, треба розібратися з цим питанням – коли й ким було засноване місто», – говорить вона.

Які міста Дніпропетровщини ще мають перейменувати?

Наразі на Дніпропетровщині також триває процес перейменування міст Новомосковськ та Синельникове.

Депутати Новомосковської міської ради наприкінці грудня 2023-го не підтримали жоден із трьох варіантів для перейменування – Новосамарськ, Самар, Нова Самар. Тепер питання ставитимуть на повторне голосування сесії. У Синельниковому, названому на честь генерала-майора Катеринославського намісника Івана Синельникова, обговорювати перейменування лише розпочинають. Пропонованих варіантів п’ять: Залізничне, Ріднопіль, Січеслав, Любомир та Придніпровськ.

2016 року Верховна Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро. Цьому передувало обговорення різних варіантів нової назви, зокрема представники «Опозиційного блоку» (нині вже забороненої партії як проросійської) тоді виступали за збереження назви Дніпропетровськ зі зміною етимології – нібито на честь святого Петра.

Перейменування Дніпропетровської області досі не відбулося. Питання «зависло» на рівні парламенту кілька років тому.

Adblock test (Why?)