23 Листопада 2024

Маріупольські спортсмени й науковці винайшли прототип чайки та мобільний застосунок

Прототип козацької чайки та мобільний застосунок, який за допомогою вбудованого чипа у весло може вирахувати, на скільки викладається спортсмен під час тренування – це винаходи маріупольських спортсменів та науковці.

Маріупольські спортсмени й науковці винайшли прототип чайки та мобільний застосунок
Маріупольські спортсмени й науковці винайшли прототип чайки та мобільний застосунок

Прототип козацької чайки та мобільний застосунок, який за допомогою вбудованого чипа у весло може вирахувати, на скільки викладається спортсмен під час тренування – це винаходи маріупольських спортсменів та науковці.

Через війну вони були вимушені евакуюватися до Дніпра. Але своєї справи не покинули й продовжують популяризацію національного виду спорту – веслування. А вже на початку наступного року поїдуть до Європи.

Дмитро з командою спортсмені виходить на воду на ялі власного виробництва. Це унікальний шестимісний спортивний човен – такий собі сучасний прототип козацької Чайки.

На такому хлопці спортсмени тренувалися і виходили в море в рідному Маріуполі. Один із човнів Дмитрові вдалося вивезти до Дніпра. Тут вже налагодили ціле виробництво.

Дмитро Степнов – президент Федерації морського веслування України:

Ми взяли від олімпійської програми академічного веслування саму ергономіку, трошечки переробили, тут використовуються м’язи ніг, спини, пресу, руки.

Вже тут у Дніпрі Дмитро задумав створити й ще один унікальний продукт – спеціальний мобільний додаток. Який би міг вираховувати показники спортсмена, як це роблять представники олімпійських ігор.

Дмитро Степнов – президент Федерації морського веслування України:

Це коштувало, якщо я не помиляюсь, десь 3 тисячі доларів за те, щоб одне тренування провести з такими датчиками. У кожного є у веслі датчики, і це як опція, яка додається до нашого яла, до нашого веслування.

До розробки залучив фахівців з рідного маріупольського вишу, який від початку війни евакуювався теж до Дніпра. Студент Руслан – розробник.

Датчики знаходяться у цій частині весла. Все інше – це просто корпус, весло поєднується з телефоном за допомогою блютузу. Ви зараз бачите тут зусилля, які прикладає Діма. Тут ви бачите відсоток занесення, тобто відсоток часу, яке весло проводить у русі зверху, а не у воді. Далі це темп гребків. Зараз – 19 гребків у хвилину.

А ще у додатку є мапа, на ній показана швидкість, дистанція та траєкторія руху човна.

У нас є функція розумного старту тренувань. Якщо ви підключаєтесь до весла, ви робите 2 гребки, і система сама розуміє, що ви сидите поруч із цим веслом, і вона сама починає тренування, тобто ви з’єднуєтесь усі в одному човні, і тренуєтесь.

Переваг у застосунку насправді декілька, говорить розробник – це перший такий у світі, і коштує у рази менше, аніж разова послуга олімпійської команди.

Руслан – автор мобільного додатку:

Сам застосунок є безкоштовним. Що стосується техніки, яка використовується у веслі, вона вартує значно менше. А в нас це все вже вбудовано у весло, і воно там є постійно, і це девайс публічного використання.

Винаходи маріупольських спортсменів та науковців вже у січні покажуть в Європі. Дмитро планує презентувати ял та мобільний застосунок в Дюссельдорфі на виставці.

Дмитро Степнов – президент Федерації морського веслування України:

Мета – розповсюдження нашого виду спорту, нашого веслування. Це наш національний вид спорту, і кожна країна, яка має водойми, то в них є вид такого народного веслування. Це наш вид.

Олена Балалаєва – декан факультету інформаційних технологій Приазовського державного технічного університету:

Університету це дасть можливість показати, що наука ніяк не відірвана від іншого світу, можна проводити й дослідження програмного забезпечення, і далі більш інтенсивно, більш вірно проводити ті ж тренування. Вже удосконалювати технологію.

А ще Дмитро активно займається популяризацією морського веслування в Україні. Цей спортивний рух налічував у Маріуполі понад 1000 учасників. Нині ж їх лише десятки. Але навіть такою маленькою командою за рік змогли створити два клуби у Дніпрі та Києві.

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *