«Слава не поляже»: 140 років від дня народження українського скульптора Михайла Бринського

(Рубрика «Точка зору»)

Минає 140 років від дня народження українського скульптора Михайла Бринського (11.10.1883 – 10.1.1957). Не часто, на жаль, його згадують в Україні, мало знайомі з роботами мистця сучасники і на батьківщині, і в Чехії – місці його найбільших творчих здобутків.

Народився Бринський у Долині, що на Івано-Франківщині. З мрією про мистецтво пройшов він Європою: від польського Закопаного – до Відня і Праги.

Саме чеське середовище найбільше підтримало мету – відтворити уяву про нездоланність української національної мрії про волю, про перемогу народу над гнобителями.

Своє місце в мистецтві Михайло Бринський після художньої школи в Закопаному шукав у Відні, далі навчався в тодішній Чехословаччині, в Академії мистецтв у Празі, яка дала найбільше – можливість реалізувати задумане. Скульптор володів багатою уявою, сміливим творчим почерком, який допомагав, долаючи стереотипи, іти своєю дорогою.

Як вояк УГА (четар) Михайло Бринський про долю своїх побратимів ніколи не забував. Так народився один з його найвиразніших творів – пам’ятник воїнові Української Галицької Армії Миколі Шемердякові – молодому шахтареві, який з молотом у руці упав над недочитаною книжкою.

Пам’ятник був встановлений у 1924 році у місті Пршібрам на кошти української громади, у 2018 році пам’ятник вдалось відновити завдяки «Міжнародною асоціацією українців «ЄвроМайдан»» за сприяння посольства України в Чехії.

Найбільшим і найпроникливішим українським монументом на чеських землях є пам’ятник бійцям Гірської бригади УГА на цвинтарі селища Лада в Под’єштєді (нині частина міста Яблонне в Под’єштєді).

Михайло Бринський звернувся тут до Тараса Шевченка, до його «Кобзаря». На центральній стелі пам’ятника викарбувані слова з поеми «До Основ’яненка»: «Слава не поляже». Обабіч напис чеською та німецькою мовами: «Українці своїм полеглим братам».

На одній зі стін пам’ятника викарбувані імена 31 загиблого вояка. Пам’ятник був відкритий у жовтні 1921 року на кошти тодішніх українських емігрантів.

Цей монумент Михайла Бринського належить до найбільших воєнних меморіалів українським воякам поза межами України.

Скульптор створив також портрети Івана Франка, Івана Горбачевського, Володимира Кобринського, здобув другу премію в міжнародному конкурсі на пам’ятник Тарасу Шевченкові в Харкові у 1930 р. (перша премія після тривалих суперечок у 1933 році була присвоєна Матвію Манізеру).

Важливо, що твори мистця збереглись, вони прикрашають музеї і приватні збірки в Україні, а також музеї й галереї Чехії та Словаччині.

Виставка творів скульптора Михайла Бринського могла б нині розкрити багато цікавих сторінок української історії й культури.

Михайло Бринський намагався повернутись в Україну, але з радянським режимом спільної мови не знайшов.

Помер митець у Празі в 1957 році, похований на цвинтарі в Подєбрадах.

Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода