Гурт MANAMAHA: “Ми впевнені, що кожна людина створює свою реальність і долю власними думками, словами та діями”

– Гурт має дуже цікаву та незвичну назву. Яка історія назви?

Дякуємо! Нам теж дуже подобається назва. Історія, звісно, ще та! Цікаво те, що одного разу людина вже сама здогадалася, що означає назва. Назва складається з двох слів MANA та MAHA.  По-перше, Маха – це мене так називали друзі у дитинстві, а по-друге, Маха – в перекладі із санскриту “великий”. А у меланезійських і полінезійських культурах мана – це надприродна сила, яка пронизує всесвіт. Тобто можна сказати, що MANAMAHA – це велика надприродна сила (Марина Остапенко, фронтвумен гурту).

– Як розпочалася ваша співпраця? Вас двоє. Ви гурт або дует?

У нас раніше був гурт Маха, діяльність якого ми завершили після початку повномасштабного вторгнення. Там нас було четверо: вокал, бас-гітара, гітара та ударні. Зараз нас двоє, але в подальшому ми плануємо розширюватися та вже шукаємо однодумців у музичну сімʼю.

– Яку цитату або вираз ви взяли б за свій девіз і чому?

“Алхімік в кожному з нас”. Ми впевнені, що кожна людина створює свою реальність і долю власними думками, словами та діями. Все створене нами для нас (Микола Остапенко, саундпродюсер та гітарист гурту).

– Коли ви вперше усвідомили, що музика буде справою вашого життя?

 Уперше я взяв до рук гітару у 15 років. Але пройшло десяток років,  мені довелося попрацювати багато де, поки це стало справою життя (Микола Остапенко, саундпродюсер гурту).

Мені було взагалі важко піти з професії менеджера та повністю присвятити себе музиці. Бо є багато стереотипів про те, що музикою не заробиш, потрібен продюсер або що треба мати “нормальну” професію. Я взагалі за фахом економіст та ще вчилася на проектувальника авіаційних двигунів. Але в 25 років я все таки стала на стежку до якої лежала душа найбільше (Марина Остапенко, фронтвумен гурту).

– Якщо не музика, то ким би ви хотіли стати в житті? Яку б професію обрали?

Я б 100 % пішла у щось повʼязане з самопізнанням. Це або кармологія або нумерологія. Щось езотеричне було б. Спочатку навчилася б сама, а потім допомагала або навчала інших. А ще мені подобається стиль та дизайн, – каже Марина.

 Я був би кухарем та згодом відкрив би власний ресторан. Взагалі-то одна з моїх освіт – це кухар-кондитер. Я обожнюю готувати та деякий час навіть працював у ресторанах міста Харкова, – говорить Микола.

– Чи є у вас куміри в музичній сфері, хто є для вас прикладом не просто професіонала своєї справи, але й людини, яку варто поважати за життєву позицію?

Дякую за цікаве запитання. У нас такий вік, що ми давно вже не створюємо собі музичних кумирів, але за позицією нам симпатизують Андрій Хливнюк, Pianoboy, Євген Хмара.

– Нещодавно ви випустили трек під назвою “Sansara”. Чому така назва? Який меседж треку?

“Sansara” – це пісня-підримка в такі складні часи. Пісня має кілька глибоких сенсів. Перший – всі люди, яких ми зустрічаємо у житті, були обрані для зустрічі нашою душею ще до втілення на Землі. Другий – “Все є Любов” – єдиний вихід з кола Сансари, – каже Марина Остапенко.

– Кожна творча людина має певну відповідальність перед своєю аудиторію. Який меседж ви прагнете донести до своєї публіки? Якою є мета Вашої творчості?

Одна з основних ідей нашої творчості – змінити думку про те, що духовність – це щось обмежене, пригнічене, не сучасне та не повʼязане з матеріальним достатком. Бо духовність та матеріальність дві невідʼємні части нашої суті.